Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0212U004077, 0108U010328 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження сигнальних шляхів механізмів індукції апоптозу залежно від типів індуктора і клітин-мішеней in vitro та in vivo Назва етапу роботи Керівник роботи Стойка Ростислав Степанович, Дата реєстрації 26-01-2012 Організація виконавець Iнститут біології клітини НАН України Опис етапу Експериментально обгрунтовано новий механізм зміни глікокаліксу під час апоптозу. Показано, що два основні типи субклітинних мембранних везикул, які утворюються під час відмирання клітин, суттєво різняться за шляхами утворення десіалованих глікоепітопів. Везикули, що виникають із ендоплазматичного ретикулуму апоптотичних клітин, містять незрілі маннозидні глікопротеїни, тоді як везикули, які відбруньковуються від плазматичної мембрани цих клітин, модифікуються мембрано-асоційованою сіалідазою і містять у своєму складі компоненти хроматину (ДНК і гістони), але не містять компонентів ядерної мембрани. Раніше нами показано, що макрофаги людини здатні розрізняти ці два типи апоптотичних везикул. Одержані результати є важливими для кращого розуміння механізмів кліренсу клітин під час автоімунних та онкологічних захворювань. Встановлено, що у сироватці крові хворих на системний червоний вовчак, подібно до сироватки крові хворих на множинну мієлому, присутні каталітично активні антитіла (абзими), що володіють сіалідазною активністю. Виявлені абзими здатні відщеплювати залишки сіалових кислот як від вуглеводних ланцюгів мембранних глікопротеїнів, так і від гангліозидів. Ці результати вказують на можливість участі сіаліл-гідролізуючих абзимів у процесах кліренсу апоптотичних і некротичних клітин при деяких гематоонкологічних та автоімунних захворюваннях. Показано, що у термінальній стадії росту асцитної мишачої лімфоми NK/Ly відбувається масове утворення субклітинних мікровезикул у асцитній рідині шляхом їх відділення від поверхні цих пухлинних клітин. До мікровезикул, ізольованих шляхом диференційного центрифугування, одержано імунну антисироватку із титром аглютинації пухлинних клітин 1:32. Із неї очищено антитіла, які досліджуються щодо їх протипухлинної активності у мишей із лімфомою NK/Ly. Опис продукції За результатами цього прикладного дослідження встановлено, що доксорубіцин, іммобілізований на новосинтезованих носіях ВЕП-ГМА-ПЕГ, проникає в ядро трансформованих мишачих фібробластів L929 значно швидше, ніж вільний доксорубіцин. Доксорубіцин у комплексі з наноносіями значно швидше та у суттєво нижчій концентрації індукує апоптичну загибель ракових клітин досліджуваних ліній. Цей висновок підтверджено з використанням електрофорезу ДНК в агарозному гелі, цитоморфологічних досліджень і Вестерн-блот аналізу клітинних білків. Показано, що введення мишам-пухлиноносіям із прищепленою лімфомою NK/Ly доксорубіцину, іммобілізованого на наноносії ВЕП-ГМА-ПЕГ, у концентрації 0,1 мг/кг ваги має ефект, який по силі подібний до ефекту від дії вільного доксорубіцину в концентрації 1 мг/кг ваги. При цьому ріст пухлини припинявся і миші залишилися живими. Таке лікування не супроводжувалося зниженням ваги тварин в кінці лікування внаслідок токсичної дії доксорубіцину. Автори роботи Антонюк В.О. Білий Р.О. Бойко Н.М. Кіт Ю.Я. Кащак Н.І. Луцик М.Д. Панчук Р.Р. Стойка Р. С. Філяк Є.З. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити