Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0212U004840, 0109U000439 , Науково-дослідна робота Назва роботи Оптимізувати лікування первинних хворих на лімфому Ходжкіна групи високого ризику (мультицентрове дослідження) Назва етапу роботи Керівник роботи Крячок Ірина Анатоліївна, Дата реєстрації 06-02-2012 Організація виконавець Національний інститут раку Опис етапу Об'єкт дослідження - 202 хвоpий на лімфому Ходжкіна групи високого ризику. Мета роботи - підвищити ефективність лікування первинних хворих на лімфому Ходжкіна групи високого ризику шляхом вибору найбільш результативних комбінацій поліхіміотерапевтичного лікування. Методи дослідження та апаратура: морфологічний, імуногістохімічний, клінічний, статистичний, УЗ-апарат "Aloca", КТ . Проведено лікування 151 хворого на лімфому Ходжкіна (ЛХ) групи високого ризику за розробленими протоколами, 32 хворих включено в дослідження в інших онкологічних закладах (Черкаський, Полтавський, Житомирський, Херсонський онкологічний диспансер, міська клінічна лікарня № 25 м. Харків, Київський обласний онкологічний диспансер). Проаналізовано лікування 51 хворого на ЛХ групи високого ризику, що отримали лікування за схемою ПХТ АВVD. Встановлено, що лікування хворих на ЛХ групи високого ризику за розробленими протоколами з використанням схем ВЕАСОРР-14 та ВЕАСОРР-еск являється високоефективним (ефективність лікування складає 95,32 та 94,29 %, відповідно). При лікуванні хворих на ЛХ групи високого ризику за схемою ABVD безпосередня загальна ефективність лікування значно нижча, та складає 80,39 %. Виявлено, що токсичність терапії за схемами лікування ВЕАСОРР-еск вища ніж ВЕАСОРР-еск та обумовлена гематологічною токсичністю, терапія частіше ускладнюється анемією (63,18 % проти 54,25 %), нейтропенією (72,33 % проти 62,09 %) та тромбоцитопенією (27,65 % проти 19,9 %). При лікуванні за схемою ВЕАСОРР-еск частіше спостерігаються інфекційні ускладнення (13,09 % проти 4,47 %). Призначення терапії супроводу КСФ та еритропоетину дозволяє не порушувати протокол лікування і провести його у повному обсязі. Загальна 2-х річна виживаність при лікуванні за схемами ВЕАСОРР-еск складала 95,55 %, в групі ВЕАСОРР-14 - 100 %, безрецидивна виживаність 90,01% та 95,09 %, відповідно. При дослідженні прогностичного значення поліморфізму гену глутатіон-S-трансферази Р1 у 96 хворих на лімфому Ходжкіна встановлено існування впливу поліморфізму гену GSTP1 на клінічний перебіг захворювання: гомозиготний тип успадкування алелі дикого типу пов'язаний з вищою агресивністю перебігу лімфоми Ходжкіна, що можливо використовувати, як прогностичний фактор перебігу лімфоми Ходжкіна. Опис продукції Розроблено протоколи лікування хворих на лімфому Ходжкіна групи високого ризику. Встановлено, що лікування хворих на ЛХ групи високого ризику за розробленими протоколами з використанням схем ВЕАСОРР-14 та ВЕАСОРР-еск являється високоефективним (ефективність лікування складає 95,32 та 94,39 %). Виявлено, що токсичність терапії за схемами лікування ВЕАСОРР-еск вища ніж ВЕАСОРР-14 та обумовлена гематологічною токсичністю, терапія частіше ускладнюється анемією, нейтропенією, та тромбоцитопенією. Призначення терапії супроводу КСФ та еритропоетину дозволяє не порушувати протокол лікування. Автори роботи Лялькін Сергій Анатолійович Майданевич Наталья Миколаївна Мартинчик Арина Валеріївна Новосад Ольга Ігоревна Титоренко Ірина Борисівна Яценко Людмила Дмитріївна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити