Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0213U001165, 0111U002928 , Науково-дослідна робота Назва роботи Лексика мовних систем у синхронії та діахронії: науково-дидактичний і лексикографічний аспекти Назва етапу роботи Керівник роботи Лучик Василь Вікторович, Дата реєстрації 21-01-2013 Організація виконавець Національний університет "Києво-Могилянська академія" Опис етапу Об'єкт дослідження - слов'янські мови й народи в синхронії та діахронії, еквіваленти слова української та польської мов, найуживаніші слова української та турецької мов як основа комунікативного порозуміння між відповідними народами, відомі топоніми України у зв'язку з мовними й позамовними чинниками їхнього розвитку. Предмет дослідження становлять: етимологія власних географічних назв України, лексико-семантичні системи слов'янських мов і відбиті в них етнокультурні цінності, міжмовна лексико-семантична взаємодія на рівні еквівалентів слова української та польської мов, а також загальновживаних слів української і турецької мов. Мета проекту - дослідити окремі аспекти лексико-семантичних систем української, слов'янських і турецької мов і підготувати до видання або видати лексикографічні праці та підручник. Методи і прийоми аналізу мовних одиниць та явищ залежать від завдань науково-дослідної роботи та характеру отриманої продукції. Перекладні іншомовно-українські та українсько-іншомовні словники спираються на традиційну методику укладання лексикографічних праць, в основі якої точність семантичного тлумачення й лексико-граматична адекватність відповідників до одиниць мови-джерела, що забезпечується використанням прийомів компонентного аналізу. Етимологічний аналіз топонімів ґрунтується на використанні прийомів порівняльно-історичного методу та врахуванні культурно-історичних чинників. У підручнику "Вступ до слов'янської філології" використано комплекс лінгвістичних методів залежно від змісту кожного розділу: у розділах із синхронним аналізом мовних фактів і явищ домінантними є прийоми описового методу, у розділах з діахронічним аспектом висвітлення матеріалу переважає порівняльно-історичний метод. Теоретичні й практичні результати, наукова новизна: 1) уперше в українській дидактиці реалізовано ідею комплексного аналізу сучасного стану та історичного розвитку слов'янських мов і народів у зв'язку з етнокультурними процессами; 2) уперше в слов'янському мовознавстві розроблено концепцію виділення, кваліфікації та зіставного лексикографічного опису еквівалентів слова польської та української мов; 3) узагальнено досвід порівняльно-історичного аналізу власних географічних назв у слов'янських мовах і реалізовано його у процесі етимологізування найвідоміших топонімів України; 4) наслідками порівняльно-історичних студій дозволяють чіткіше сформулювати концепцію етно- і глотогенезу українців та інших слов'янських народів, закріпити у свідомості суспільства теорію про їхнє середньовічне формування паралельно з іншими європейськими народами (німцями, англійцями, французами, іспанцями та ін.), спростувати міфічні гіпотези про винятковість українського народу й мови, про їхній безпосередній зв'язок з трипільською, арійською та іншими дослов'янськими культурами; 5) постійний ріст кількості еквівалентів слова української та польської мов підтверджує гіпотезу про поступовий їхній розвиток , як і інших слов'янських мов, у бік від синтетичного до аналітичного типу; 6) практичні результати науково-дослідної роботи відбито в опублікованих двох словниках, які не мають аналогів у слов'янському і світовому мовознавстві, у єдиному україномовному підручнику зі слов'янської філології, дванадцяти наукових статтях, у рукописах двох незавершених словників і в п'яти поданих до друку статтях. Ефективність упровадження: підручник "Вступ до слов'янської філології" використовується студентами й викладачами філологічного напряму вищих навчальних закладів України, та, частково, інших слов'янських країн; перекладні "Українсько-польський словник еквівалентів слова" і "Польсько-український словник еквівалентів слова" застосовуються в освітянській роботі при викладанні курсів "Зіставне мовознавство", "Проміжні рівні мовної системи", "Польська мова" в НаУКМА; за матеріалами "Короткого етимологічного словника топонімів України" у 2011/2012 навчальному році прочитано вибіркову дисципліну "Етимологія власних і загальних назв" для студентів магістерської програми "Філологія. Теорія, історія української мови та компаративістика", а в 2012/2013 навчальному році на цій же програмі у весняному семестрі буде прочитано вибіркову дисципліну "Слов'янська ономастика". Сфера застосування: 73.20.0 - дослідження та розробки в галузі гуманітарних і суспільних наук; М 80.30 - вища освіта Опис продукції У процесі наукового дослідження використано переважно авторські теоретичні здобутки для підготовки оригінальних науково-дидактичних і лексикографічних видань. Зокрема, проф. В.В. Лучик при перевиданні підручника "Вступ до слов'янської філології" й укладанні "Короткого етимологічного словника топонімів України" використав теоретичні засади докторської дисертації з гідронімії Центральної України та досвід написання української частини колективної загальнослов'янської енциклопедії у 2-х томах "Слов'янська ономастика" (Варшава; Краків, 2002 - 2003); при укладанні перекладних словників еквівалентів слова проф. А. А. Лучик застосувала власну теорію виділення та методику зіставного лексикографічного опрацювання відповідних одиниць, в основі якої точність семантичного тлумачення й лексико-граматична адекватність міжмовних відповідників, що забезпечується використанням прийомів компонентного аналізу. Автори роботи Антонова О. О. Лучик А. А. Лучик В. В. Туранли Ф. Г. О. Ющишена Ю. В. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити