Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0213U002010, 0110U003467 , Науково-дослідна робота Назва роботи Золь-гель синтез епоксидно-полісилоксанових нанокомпозитів і їхня стійкість до термоокисної деструкції Назва етапу роботи Керівник роботи Михальчук Володимир Михайлович, Дата реєстрації 03-01-2013 Організація виконавець Донецький національний університет імені Василя Стуса Опис етапу Об'єкт дослідження - епоксидні полімери і епоксидно-силоксанові композити ангідридного тверднення і катіонної полімеризації. Мета даного етапу НДР - дослідження властивостей серії епоксидно-силоксанових композитів. Методи дослідження - динамічний механічний аналіз, термомеханічний аналіз, диференційний термомеханічний аналіз, диференційна сканувальна калориметрія, дериватографія. З використанням золь-гель методу одержано однорідні епоксидно-силоксанові нанокомпозити ангідридного тверднення та катіонної полімеризації на основі діепоксидного олігомеру дигліцидилового етеру дициклогексилолпропану або триепоксиду 1,1-диметилол-3-циклогексену з вмістом полісилоксанових частинок 0,5-3 мас.%, а також досліджені термостабільність та інші властивості таких полімерів. Наявність високодисперсного силоксанового наповнювача в епоксидних полімерах катіонної полімеризації та ангідридного тверднення спричиняє утворення структури, неоднорідної за сегментальною рухливітю, загальне зниження густини зшивання композитів, збільшення молекулярної маси міжвузлового сегмента і зсув ?-релаксаційного переходу у бік нижчих температур порівняно з відповідними полімерами. Утворення полімерної сітки з мінімальною кількістю топологічних дефектів і показниками густини зшивання, близькими до теоретичних, незалежно від типу епоксидної смоли і наявності в системі силоксанової складової, відбувається при використанні ацетилацетонату Хрому (III) у якості каталізатора ангідридного тверднення епоксидних олігомерів. Незалежно від використовуваної епоксидної смоли, найменш стійкими до деструкції виявилися полімери і композити, отверднені в присутності Ni(acac)2, а найстійкішими до термоокисного руйнування є полімери і композити, одержані з використанням Cr(acac)3. Епоксидно-силоксанові композити катіонної полімеризації мають підвищену стійкість до термоокисних процесів при концентрації SiO2 не більше 1,5 мас.%. При такому вмісті наповнювача проявляється ефект малих добавок, який сприяє підвищенню термостабільності полімерів, зниженню максимальної швидкості термічної деградації та високотемпературного окиснення. Результати наукових досліджень можуть бути запропоновані для розробки нових полімерних матеріалів в УкрдержНДІпластмас, ІХВС НАН України, Авіаційному науково-технічному комплексі ім. О. Антонова й ін. Опис продукції Лекція, що узагальнює результати наукових досліджень щодо синтезу та особливостей структури фазово однорідних прозорих епоксидно-силоксанових композитів катіонної полімеризації і ангідридного тверднення при формуванні високодисперсного силоксанового наповнювача золь-гель методом. Автори роботи Жильцова Світлана Віталіївна (без оплати) Леонова Наталя Геннадіївна (без оплати) Лига Рита Іванівна Лугова Ганна Олександрівна Михальчук Володимир Михайлович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити
НДДКР ОК
11
Керівник: Михальчук Володимир Михайлович. Золь-гель синтез епоксидно-полісилоксанових нанокомпозитів і їхня стійкість до термоокисної деструкції. (Етап: ). Донецький національний університет імені Василя Стуса. № 0213U002010
Знайдено документів: 1

Оновлено: 2026-03-15