Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0213U002059, 0107U003342 , Науково-дослідна робота Назва роботи Перетворювальний потенціал нативних та модифікованих стовбурових клітин і його реалізація in vitro i in vivo. Назва етапу роботи Керівник роботи Кордюм Віталій Арнольдович, Доктор біологічних наук Дата реєстрації 14-01-2013 Організація виконавець Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Опис етапу Звіт 192 с.,120 рис.,1 табл. Бібліогр. 278 наіменув. Об'єкт дослідження - мезенхімальні стромальні (стовбурові) клітини (МСК) із желе Вартона пуповини людини і рекомбінантні гени деяких цитокінів. Методи дослідження: молекулярне клонування, експресія рекомбінантних білків, хроматографія, секвенування, ЗТ-ПЛР, Вестерн- блот аналіз, імунопреципітація, трансфе-кція, методи клітинної біології (культивування еукаріотичних клітин, специфічне забарв-лення, світлова та конфокальна мікроскопія, FACS аналіз). Останні 10 років ознаменувались бурхливим розвитком досліджень мезенхімальних стромальних (стовбурових) клітин, які вважаються найбільш перспективним джерелом аутологічного матеріалу для клітиної терапії і тканинної інженерії. Їх властивості дифере-нціюватися в різні типи клітин в залежності від цитокінового фону, імуномодулючі влас-тивості та потенціал до репарації і відновлення функціональних тканин вже широко ви-пробовуються для лікування цілого ряду патологій. В рамках даної теми на великій кількості пуповин проведено аналіз способів виді-лення МСК з желе Вартона пуповини людини в залежності від якості вихідного матеріалу, вивчено характеристики МСК пуповини (морфологія, експресія поверхневих маркерів) в залежності від параметрів культивування (джерела ростових факторів, складу газової суміші, використання штучних 3D матриксів), кількості пасажів. На цій основі зроблено рекомендації з одержання МСК і можливості використання в дослідах in vivo.Створено штучні матрикси на основі колагенів 1 і 2 типів, вивчено їх структуру і показано, що МСК можуть успішно проліферувати на цих матриксах і диференціюватися, зокрема в хондроцити. В рамках вивчення впливу МСК на ураження хрящової тканини створено модель індукованого остеоартриту у щурів і показано, що трансплантація таким тваринам МСК покращує показники, що супроводжують індукований остеоартрит. Оскільки цитокіни визначають долю і роль МСК в організмі, в якості підготовчого етапу до досліджень з реалізації різнопланового потенціалу МСК in vivo проведено кло-нування генів IL 10, SDF-1? та VEGF121 людини, одержано продуценти цих рекомбінант-них білків, білки очищено і підтверджено їх біологічну активність. Рекомбінантні гени IL10, LIF, FGF-2 використано для створення векторів, що забезпечують експресію цих генів в еукаріотичних клітинах. Шляхом трансфекції одержано декілька генетично моди-фікованих субліній, клітини яких несуть ці гени. Методом Вестерн-блот аналізу показано, що LIF і FGF-2 секретуються генетично модифікованими клітинами. Генетично модифі-ковані клітини лінії СНО-К1 були інкапсульовані в альгінатні мікрокапсули і показано, що і при такому способі культивування клітин продукти експресії рекомбінантних генів також секретуються в культуральне середовище. Було оптимізовано метод трансфекції МСК з пуповини шляхом невірусного перено-су ДНК з використанням глікозильованого ПЕІ, що забезпечило трансфекцію 4 %. Таким чином, в результаті проведених досліджень підготовлено наступний етап роботи з реалі-зації репаративного та відновлюю чого потенціалу МСК in vivo. Опис продукції В рамках даної теми на великій кількості пуповин проведено аналіз способів виді-лення МСК з желе Вартона пуповини людини в залежності від якості вихідного матеріалу, вивчено характеристики МСК пуповини (морфологія, експресія поверхневих маркерів) в залежності від параметрів культивування (джерела ростових факторів, складу газової суміші, використання штучних 3D матриксів), кількості пасажів. На цій основі зроблено рекомендації з одержання МСК і можливості використання в дослідах in vivo. Створено штучні матрикси на основі колагенів 1 і 2 типів, вивчено їх структуру і показано, що МСК можуть успішно проліферувати на цих матриксах і диференціюватися, зокрема в хондроцити. В рамках вивчення впливу МСК на ураження хрящової тканини створено модель індукованого остеоартриту у щурів і показано, що трансплантація таким тваринам МСК покращує показники, що супроводжують індукований остеоартрит. Рекомбінантні гени IL10, LIF, FGF-2 використано для створення векторів, що забезпечують експресію цих генів в еукаріотич Автори роботи В.І. Андрієнко Д.М. Іродов Л.І.Лихачева Л.Т. Рачкова М.В.Драгулян М.В.Ковальчук Н.С. Шувалова О.В. Окунєв О.Г. Дерябіна О.К.Топорова П.В. Моргунов С.І. Черних С.П.Шпильова С.Ю. Римар Т.М. Луценко Т.П. Гулько Ю.С Ніколаєв Я.О. Похоленко Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити