Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0213U002691, 0111U000399 , Науково-дослідна робота Назва роботи Інтертекстуальність/ інтерсуб'єктність: специфіка їх художньої реалізації у цілісності літературного твору Назва етапу роботи Керівник роботи Просалова Віра Андріївна., Дата реєстрації 14-03-2013 Організація виконавець Донецький національний університет імені Василя Стуса Опис етапу Об'єкт дослідженя - багатоманітність та суб'єктна багатоплановість художніх текстів як вияв індивідуально-авторського синтезу міжсуб'єктної та інтертекстуальної взаємодії. Предмет дослідження - форми і типи інтертекстуальної та інтерсуб'єктної взаємодії у літературному творі як художній цілісності. Мета роботи - розкриття сутності й розмаїття форм інтертекстуальних та інтерсуб'єктних взаємозв'язків між текстами і втіленими в них суб'єктами та виявлення специфіки функціонування інтертекстуальності / інтерсуб'єктності в історико-літературному дискурсі як полілозі авторів-творців і водночас реципієнтів (за М.Бахтіним) у "великому часі"; виявлення діалогічної природи слова в безперервному полілозі автора з літературною традицією і культурною пам'яттю людства; з'ясування комунікативних властивостей художнього тексту як індивідуально-авторського синтезу інтертекстуальних і міжсуб'єктних параметрів; обґрунтування специфіки і взаємозв'язаності смислотвірних інстанцій у системі художнього твору; розкриття специфіки художньої реалізації інтертекстуальних та міжсуб'єктних відношень у системі художнього цілого, обґрунтування значення інтерсуб'єктності як ключового поняття для розмежування літературного твору / тексту. Методи дослідження - методологія цілісного аналізу, в основі якого - ідея онтологічної первинності буття-спілкування як основи діалогу, та концепції інтертекстуальності/ інтерсуб'єктності, що акумулює автороцентричні тенденції в сучасній науці. Враховуються ідеї естетичної теорії Теодора Адорно, що розглядає рецепцію мистецтва у парадигмі суб'єкт - суб'єкт. Результати: Під час розробки типології зв'язків враховано класифікації інтертекстуальності Ж. Женетта, Н. Фатєєвої, М. Гловінського, Г. Денисової і сучасні надбання лінгвістики тексту, а також проведено кореляцію міжтекстових і міжсуб'єктних категорій, що розроблялися В. Виноградовим, М. Бахтіним, Б. Корманом. Це дозволило вибудувати двовекторну типологію інтертекстуальних та інтерсуб'єктних зв'язків, на основі якої було досягнуто таких результатів: систематизовані типи інтертекстуальності; авторські інтенції текстотворення як специфіка інтерсуб'єктних зв'язків; форми реалізації авторської свідомості у літературному творі; специфіка парадигми автор - читач. Разом з тим обґрунтовано, оприлюднено й захищено як дисертації на здобуття ступенів доктора та кандидата філологічних наук такі наукові теорії: Теорія автопоетики як предмет вивчення і як спосіб аналізу художніх творів. Теорія консептивної природи необарокової образності в українській літературі першої половини ХХ століття. Теорії ліричного суб'єкта і ліричного сюжету як жанрові константи книги віршів. Також запропоновано й апробовано поняттєвий апарат і методику аналізу "відкритого" твору (У.Еко). Результати впроваджуються в Донецькому національному університеті, Ліцеї при ДонНУ, Макіївському економіко-гуманітарному інституті. Запроваджені у практику вищої школи, вони використовуються при читанні курсів історії української і зарубіжної літератур, порівняльного літературознавства, сприяють якісному поліпшенню осягнення студентами закономірностей літературного процесу. Опис продукції Розглянуто авторську поетику як форму художньої свідомості. Автопоетику преставлено як експліцитно виражену авторську інтенцію, що знаходить втілення в різних категоріях і формулюваннях індивідуально-поетичних законів, осмислюваних митцем у процесі його творчої практики. Необароковий стиль першої половини ХХ століття обґрунтовується як вияв у художній творчості специфічних способів вираження, об'єднаних у понятті консептизму. Необароковий стиль визначено як наслідок відродження в новітній культурі традиційної категорії алегоричного, вираженої в системі концептів поета, героя, ярмарку, винограднику, божественного і мови. Розглянуто і визначено терміни та поняття, що окреслюють теорію відкритого твору, вивчено структурні механізми відкритих творів, описано форми та функції певних прийомів і засобів їх "відкриття". Запропоновано до теоретичної апробації поняття "алотекст" і "здійснення сенсу". Антиноміку символіко-трагедійної єдності висвітлено в контексті дуальних поетологічних реалізацій у ліричному жанрі Автори роботи Білокінь Світлана Олександрівна Бердник Олена Станіславівна Гіршман Михайло Моісейович Жилін Михайло Васильович Квашина Людмила Павлівна Кравченко Оксана Анатоліївна Міннуллін Олег Рамільович Мармазова Людмила Леоннідівна Матвієнко Ольга Вікторівна Несвіт Сергій Володимирович Попова Ганна Валентинівна Попова-Бондаренко Ірина Анатоліївна Постова Надія Серафимівна Просалова Віра Андріївна Пуніна Ольга Василівна Рижкова Людмила Анатоліївна Саприкіна Аліна Миколаївна Теличко Тетяна Георгіївна Ягушкіна Віта Анатоліївна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити