Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0213U003304, 0110U000171 , Науково-дослідна робота Назва роботи Епідеміологічні дослідження та моделювання закономірностей розвитку серцево-судинної захворюваності та смертності від серцево-судинної патології у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Назва етапу роботи Керівник роботи Бузунов Володимир Опанасович, Доктор медичних наук Дата реєстрації 24-01-2013 Організація виконавець ДУ "Науковий центр радіаційної медицини АМН України" Опис етапу Об'єкт: учасники ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, евакуйоване населення, мешканці радіоактивно забруднених територій (РЗТ), особи, опромінені внутрішньоутробно. Мета: на основі вивчення закономірностей розвитку серцево-судинної захворюваності та смертності від серцево-судинної патології визначити фактори ризику в постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, розробити заходи медико-соціальної допомоги. Методи: епідеміологічні, медико-статистичні, математичного моделювання. Результати. За даними ДРУ в період 1988-2010 рр. та КЕР за 1992-2010 рр. проведено когортні епідеміологічні дослідження закономірностей розвитку серцево-судинної захворюваності та смертності від серцево-судинної патології в УЛНА 1986-1987 рр., евакуйованого населення, мешканців РЗТ з урахуванням віку, статі, дози та часу після опромінення; у осіб, опромінених внутрішньоутробно, вивчені особливості розвитку захворюваності органа зору; здійснено клінічне та епідеміологічне дослідження хвороб статевої системи у жінок - УЛНА 1986-1987 рр. із захворюваннями системи кровообігу; розроблено математичні моделі для оцінки та прогнозу ризиків захворювань системи кровообігу та смертності від них в УЛНА та евакуйованих у післяаварійному періоді. В когортах УЛНА та дорослого евакуйованого населення за даними ДРУ встановлено зростання захворюваності на хвороби системи кровообігу в післяаварійному періоді. У структурі захворюваності переважають хронічна ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні хвороби, хвороби судин (артерій, артеріол, капілярів, вен, лімфатичних судин), гіпертонічна хвороба. Відзначено зростання смертності від серцево-судинної патології серед УЛНА та дорослого евакуйованого населення. Розраховано та оцінено ризики розвитку хвороб системи кровообігу та смертності від них в УЛНА з урахуванням дози зовнішнього опромінення всього тіла, віку на момент опромінення, часу під ризиком за даними ДРУ. Досліджено особливості розвитку серцево-судинної захворюваності та смертності у мешканців РЗТ за даними ДРУ. За даними КЕР у дорослих осіб, евакуйованих у дитячому і підлітковому віці із 30-км зони відчуження ЧАЕС, визначено закономірності розвитку серцево-судинної патології залежно від статі, віку евакуації та спадковості; отримано інформацію щодо поширеності нерадіаційних факторів ризику розвитку зазначених хвороб. На основі когортних епідеміологічних досліджень за даними КЕР вивчено особливості серцево-судинної захворюваності в УЛНА чоловічої статі й евакуйованих жінок, дорослих на момент аварії; визначено радіаційні та нерадіаційні ризики. Результати досліджень стану органу зору дітей, опромінених внутрішньоутробно, свідчать про достатньо високий відсоток виявлених захворювань органу зору та серцево-судинної системи. Вивчено структуру хвороб серцево-судинної системи жінок - учасниць ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із захворюваннями статевої системи. За математичними моделями проведено оцінку та прогноз ризиків захворювань системи кровообігу та смертності від зазначеної патології в УЛНА та евакуйованих в післяаварійному періоді. Опис продукції Протягом останніх років спостерігається зростання захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу (СК) та ускладнень від них серед УЛНА на ЧАЕС та інших категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Профілактика хвороб СК та ускладнень від них не тільки поліпшить якість життя постраждалих, але також дозволить знизити витрати на медичні та соціальні послуги у національному масштабі. Профілактика можлива тільки на основі заходів активного профілактичного втручання (АПФ), ефективність яких неможливо оцінювати без динамічного у часі визначення параметрів епідеміологічної метрики субкогорт постраждалих при різних сценаріях реалізації стратегії АПФ. Традиційний епідеміологічний підхід, заснований на методах статистичного аналізу, має тут дуже обмежені можливості для використання та спирається на припущення теорії ймовірностей про розподіл захворюваності, які в реальності не виконуються. Тому, отримані за його допомогою "статистично значимі оцінки ризиків", насправді, не є такими. До того Автори роботи Бабенко Тетяна Федірівна Бузунов Володимир Опанасович Войчулене Юлія Сергіївна Домашевська Тетяна Євгеніївна Капустинська Ольга Андріївна Краснікова Людмила Іванівна Маєвська Ірина Олеговна Пирогова Олена Якимівна Прикащикова Катерина Євгеніївна Цуприков Вячеслав Антонович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити