Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0213U003308, 0110U000233 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчити можливості тривалого лікування антигіпертензивними препаратами першої лінії учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою та розробити нові підходи до оптимізації попередження/регресу гіпертрофії міокарду Назва етапу роботи Керівник роботи Хомазюк Інна Миколаївна Білий Давид Олександрович, Дата реєстрації 24-01-2013 Організація виконавець Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" Опис етапу Об'єкт дослідження: 440 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (УЛНЧК) з гіпертонічною хворобою (ГХ) та 90 хворих на ГХ загальної популяції. Мета роботи: визначити особливості гіпертонічної хвороби в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, закономірні для третього десятиріччя, фактори радіаційної та нерадіаційної природи, що обумовлюють розвиток у них прогностично небезпечної гіпертрофії лівого шлуночка серця, оцінити результативність тривалого лікування антигіпертензивними препаратами першої лінії та розробити патогенетично обґрунтовані нові підходи з оптимізації попередження/регресу гіпертрофії міокарду. Методи дослідження: клінічні, аналіз радіаційного впливу, інших факторів ризику, добове моніторування артеріального тиску (АТ), електрокардіограми, варіабельності серцевого ритму, ехо-допплеркардіографія, велоергометрія. Результати. Гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) серця в УЛНЧК з ГХ розвивається за моделлю поліетіологічного процесу при взаємодії тривалого навантаження тиском з факторами радіаційної і нерадіаційної природи і взаємному посиленню їх дії. Частота ГЛШ при опроміненні ? 25 сЗв досягає 94,8 % і достовірно перевищує дані відносно діапазону до 10 сЗв. На відзнаку від хворих загальної популяції, ГЛШ виникає у більш ранньому віці, поширеність її і обумовлений нею ризик дисфункції міокарда, серцевої недостатності достовірно вищі. Суттєве підвищення добового АТ, індексу часу, варіабельності АТ, добового профілю з недостатнім нічним зниженням АТ у них прямо корелюють з масою міокарда. Діастолічна дисфункція закономірно передує систолічній і частота її досягає при значній ГЛШ 62,9 %. У кожного п'ятого встановлено епізоди ішемії міокарда, переважно безбольової. У 2 рази частіше при ГЛШ виникає шлуночкова екстрасистолія, яка корелює з кількістю і тривалістю епізодів ішемії. Достовірно меншими були порогова потужність, тривалість навантаження і об'єм виконаної роботи. При опроміненні ? 25 сЗв різниця з даними у хворих загальної популяції досягла 30 %. Відповідно із провідними патофізіологічними ознаками, що супроводжують ГЛШ в УЛНЧК, патогенетично обґрунтовано визначені підходи і розроблено тактику регресування ГЛШ. Показано, що лікування впродовж кількох тижнів сприяє зменшенню АТ, покращенню функції серця, але недостатнє для регресування ГЛШ. Комбінація препаратів із взаємопосилюючими механізмами дії сприяє оптимізації антигіпертензивної терапії, прихильності до лікування. Поєднання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторів рецепторів ангіотензину з діуретиками або блокаторами кальцієвих каналів покращує антигіпертензивний ефект у 2 рази і демонструє при тривалому лікуванні виражену кардіопротекторну відповідь з регресуванням ГЛШ на 10 % і більше. При комбінації інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту з блокаторами бета-адренорецепторів посилюється вплив на гіперсимпатикотонію, з блокаторами кальцієвих каналів - ішемію міокарда. Рекомендуємі нами підходи до оптимізації лікування ГХ і регресування ГЛШ засновані на концепції високого загального ризику, передбачають початок лікування на рівні субклінічних проявів, диференційований вибір препаратів, переважно тривалої дії з доказово доведеним антигіпертензивним і кардіопротекторним ефектом; поєднання медикаментозної терапії з немедикаментозними заходами, спрямованими на зменшення загального ризику, покращення прихильності хворих до лікування, дотримання формули здорового образу життя відкривають нові можливості оптимізації лікування і регресування ГЛШ в УЛНЧК з гіпертонічною хворобою. Видано 41 публикацію, 2 методичних рекомендації, отримано патент на корисну модель. Опис продукції Пропонується система диференційної діагностики, клінічної оцінки, показань до початку лікування гіпертрофії лівого шлуночка серця в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії з гіпертонічною хворобою. Представлені сучасні методи і критерії доказової діагностики гіпертрофії лівого шлуночка серця, їх клінічна оцінка, стратегія попередження розвитку і прогресування гіпертрофії лівого шлуночка серця, що заснована на концепції високого ризику, враховує фактори радіаційної та нерадіаційної природи і передбачає зміщення профілактичних і лікувальних заходів на рівень субклінічних проявів, які відбуваються набагато раніше, ніж виникають ускладнення. Автори роботи Габулавічене Жанна Михайлівна Курсіна Наталія Вікторівна Настіна Олена Михайлівна Сидоренко Геннадій Васильович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити