Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0213U003654, 0110U001220 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчення ролі канабіноїдних (СВ1 та СВ2) та ванілоїдного TRPV1 рецепторів у механізмі протизапальної та аналгезуючої дії нестероїдних протизапальних засобів та неопіоїдних аналгетиків Назва етапу роботи Керівник роботи Трінус Федір Петрович. ; Демченко Анатолій Михайлович, Дата реєстрації 28-02-2013 Організація виконавець ДУ "Інститут фармакології та токсикології НАМН України" Опис етапу Метою дослідження було вивчення ванілоїдного компоненту в аналгетичній дії не стероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) та ненаркотичних анальгетиків. Об'єктом дослідження були кеторолак, парацетамол, диклофенак, амізон, піродазол. На підставі порівняльного аналізу структур капсаїцина і капсазепіна (сегменти А, В, С), було виявлено їх фрагментарну спорідненість молекулярними структурами парацетамолу, кеторолаку, піродазолу, амізону, диклофенаку. За допомогою квантово-хімічних розрахунків, вивчено здатність кеторолака, піродазола, диклофенаку та парацетамолу утворювати міжмолекулярні комплекси із серином, тирозином та дипептидом серил-тирозином (мішенями в активному центрі TRPV1) і виявлена найбільша здатність утворювати такі комплекси для парацетамолу. Було синтезовано дипептид серил-тирозину і у модельному експерименті вивчено взаємодію з ним парацетамолу, диклофенаку, піродазолу, парацетамолу та амізону, яке показало, можливість утворення комплексів з парацетамолом, кеторолаком та амізоном. У модельному експерименті на воротній вені показано, що парацетамол, піродазол та диклофенак на фоні агоніста та антагоніста ванілоїдного рецептора, впливають на частоту та амплітуду скорочень воротньої вени, що це можна трактувати за рахунок впливу на TRPV1. Верифікація отриманих даних в експериментах in vivo, показала, що ведення капсаїцину та капсазепіну суттєво знижувало антиноцицептивну активність диклофенаку і амізону на спинальному рівні, значно потенціювало знеболювальний ефект на супраспінальному рівні і не впливало на анти ексудативну активність на моделі карагені нового набряку. Попереднє введення капсаїцину значно потенціювало антиноцицептивний ефект парацетамолу) та кеторолаку, знижувало ефект піродазолу у інтактних тварин, та знижувало антиноцицептивну активність парацетамола та кеторолака у тварин запаленням. При оцінці каннабіноїдного компоненту в дії досліджуваних сполук було показано, що їх характеристики (віддалі, кути, заряди) показав іх відповідність між оптимізованими структурами молекул анандаміду і SR141716А з кеторолаком та її відсутність з іншими НА та НПЗЗ. Введення агоністу каннабіноїдних рецепторів анандаміду не викликало достовірних змін в антиноцицептивній активності досліджуваних анальгетиків, крім парацетамолу. Виявлено, що за антиноцицептивною активністю піродазол не поступається на моделі гарячої пластини морфіну гідрохлориду, а на моделі tail-flikc - трамадолу гідрохлориду. Аналгетику не притаманний опіоїдний компонент дії та толерантність. Піродазолу притаманна слабка імуностимуююча дія. Опис продукції На підставі прогнозних квантово-хімічних розрахунків рецепторних взаємодій та їх експериментальної верифікації in vivo встановлено закономірності впливу ванілоїдного та/або канабіноїдного компоненту на організменний рівень та вираженність знеболювальної дії відомих нестероїдних протизапальних засобів та ненаркотичних анальгетиків (диклофенаку, амізону, кеторолаку.парацетамолу, піродазолу тощо). Автори роботи Бершова Тетяна Анатоліївна Бобкова Людмила Станиславівна Бухтіарова Тетяна Анатоліївна Голубов Михайло Іванович Демченко Сергій Анатолійович Кокоша Олена Миколаївна Мовчан Олена Дмитрівна Мончак Ігор Леонідович Омельяненко Зінаїда Петрівна Пархоменко Петро Ілларіонович Сергеєв Валентин Сергійович Смаглій Олена Вікторівна Татьянченко Ірина Степанівна Хайрулін Андрій Рашидович Хоменко Василь Станіславович Ядловський Олег Євгенович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити