Реєстраційний номер
0213U004027,
0110U001773
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Комплексна екологічна оцінка природного рекреаційно-ресурсного потенціалу басейну Куяльницького лиману
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Шихалєєва Г.М.,
Дата реєстрації
21-01-2013
Організація виконавець
Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища та людини
Опис етапу
Об'єктом досліджень є природні рекреаційні ресурси Куяльницького лиману (Кл) та прилеглих територій. Мета роботи - комплексна еколого-геохімічна оцінка стану природного рекреаційно-ресурсного потенціалу в басейні Кл та розробка концепції збалансованого розвитку району з урахуванням сучасного стану середовища їх формування та якості природної екосистеми району досліджень. Вперше для Одеського регіону за даними узагальнення оригінальних результатів багаторічних (2000-2012 рр.) комплексних досліджень природних компонентів по сітці, що охоплює 34 станції моніторингу в басейні Кл, здійснена екологічна оцінка стану його основних природних ресурсів рекреаційного призначення: водних ( Кл та його водотоків), бальнеогрязевих та оздоровчих (ропи, сульфідних мулів, пляжних зон Кл), рослинних та земельних (прибережної зони Кл в басейні водозбору), оцінена динаміка їх змін в умовах впливу кліматичних і антропогенних факторів на природнє середовище району досліджень, визначено основні причини деградації водної екосистеми лиману, розроблені рекомендації щодо відновлення рекреаційної ємності Кл і збереження унікальних природних комплексів району досліджень, окреслені резервні природні ресурси перспективні для збільшення його рекреаційного ресурсу. З метою виявлення закономірностей проходження трансформаційних процесів в екосистемі, яка досліджується, вперше визначені міграційні шляхи макро- та мікрокомпонентів в системі "атмосферні опади - вода - донні відкладення - ґрунти - водна та наземна рослинність". За матеріалами одержаних результатів в басейні Кл модернізована існуюча електронна база даних моніторингу за тематичними шарами: поверхневі води, донні відкладення, ґрунти. Розроблена структура та сформовані 2 нових електронні геобази: альгофлори Кл та суміжних водойм і наземної флори узбережжя Кл за 2004-2012 рр. На основі басейнового підходу розроблена структура "ГІС оцінки водних та наземних екосистем в басейні лиману", розроблено ряд автоматизованих розрахункових модулів для оцінки компонентів водної та наземної екосистеми в басейні Кл: за Кларками концентрацій компонентів літо-, та гідросфери; кратністю перевищення санітарно-гігієнічних та токсикологічних нормативів для поверхневих вод рекреаційного призначення, ґрунтів; індексом забрудненості вод (ІЗВ), питомим комплексним індексом забрудненості вод (ПКІЗВ) та параметрами екологічної оцінки якості вод за блоковими та інтегральним індексами. З використанням ГІС-технологій виконано просторовий аналіз екологічного стану водної екосистеми лиману (вода, донні відкладення) по основним токсикантам органічної та неорганічної природи та підготовлено Атлас тематичних карт за даними середньорічних і середньобагаторічних за період 2000-2012 рр. комплексних досліджень в басейні Кл. Результати узагальнення матеріалів польових та лабораторних досліджень альгофлори та наземної флори відображені в Атласі флори узбережжя Кл та рукопису Атласу альгофлори Кл та суміжних водойм, в яких приведено опис 478 видів наземної флори та 218 видів альгофлори. Установлено, що останнім часом в результаті посилення антропогенного тиску та кліматичних змін посилюються процеси випаровування, зростає тенденція до підвищення мінералізації води, збільшуються площі ділянок з ознаками пустелі, що сприяє посиленню піщано-сольових аерозольних виносів та приводить до зниження біологічної продуктивності лиману, зміни стану та структури фітоценозів і в кінцевому підсумку - зменшення природних ресурсів лиману і втрати їх бальнеологічної якості та зменшення рекреаційної ємності природної екосистеми. При виконанні роботи використовували польові експедиційні дослідження з використанням наземної та аерофотозйомок, картування; лабораторно-аналітичні з використанням сучасного комплексу фізико-хімічних методів (ААС-метрія, спектрофотометрія та УФ-спектроскопія, титрування, іонометрія, гравіметрія, інструментальні вимірювання); оригінальну базу геоданих, що містить багаторічні ряди фактичних спостережень за водними та наземними екосистемами. Для обробки даних використовували програмні засоби Microsoft Excel, при картуванні - учбове програмне забезпечення фірми " ESRI". Новизна, наукова та практична значимість: вперше для оцінки екологічного стану рекреаційного потенціалу Кл та природних комплексів прилеглих територій запроваджено системний комплексний геохімічний підхід, що дає можливість оцінити динаміку змін, що протікають під впливом антропогенних та кліматичних факторів, дослідити закономірності міграції та акумуляції токсичних сполук в природній екосистемі Кл. Отримані результати теоретичних досліджень вносять вклад у подальший розвиток теорії функціонування водних і наземних екосистем в умовах підвищеної мінералізації середовищ та антропогенних забруднень, можуть бути покладені в основу нового напрямку в розробці біогеохімічних методів пошуку інформативних біотестів, щодо факторів засоленості та забруднення ґрунтів та можуть бути використані при розробці стратегії перспективного розвитку Одеського регіону з метою залучення в господарський обіг і раціонального використання унікального природного ресурсного потенціалу Кл, тільки мули якого оцінюються в 7,5 млрд. долл. США; при розробці заходів щодо відновлення природного водного режиму Кл, розробки державної Програми з порятунку Кл, організації об'єктів заповідного фонду з метою збереження унікальної флори узбережжя лиману, до складу якої входить понад 250 видів цінних лікарських рослин; розробці заходів щодо відновлення природних рекреаційних ресурсів в басейні Кл.
Опис продукції
За даними багаторічних (2000-2012 рр.) комплексних досліджень природних компонентів в басейні Куяльницького лиману (Кл) здійснена екологічна оцінка стану його основних природних рекреаційних ресурсів (водних, бальнеогрязевих, оздоровчих, рослинних, земельних прибережної зони Кл), оцінена динаміка міжрічних та сезонних змін в умовах впливу кліматичних і антропогенних факторів, визначено основні причини деградації водної екосистеми Кл.Результати багаторічних досліджень в басейні Кл об'єднані з використанням ГІС в загальну інформаційну систему, створено макет Атласу тематичних карт Кл за 2000-2012 рр., видано Атлас флори узбережжя Кл, розроблена Концепція сталого розвитку території Хаджибейсько-Куяльницького пересипу, міжлимання, прибережної зони Кл в інтересах м. Одеса та Одеського регіону.
Автори роботи
Адобовський В.В.
Бабинець С. К.
Березіна Л.В.
Будняк А.К.
Васильева Т.В.
Герасим'юк В.П.
Каребін О.В.
Кирюшкина А.М.
Кузьміна І.С.
Миронюк А.М.
Петрушенко В.В.
Чурсина О.Д.
Шихалєєв І.І.
Шихалєєва Г.М.
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-02
