Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0213U007124, 0110U001192 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження впливу антимітотичних протипухлинних препаратів на проліферацію, апоптоз та регуляторні механізми клітинного циклу в клітинах злоякісних пухлин щитоподібної залози. Назва етапу роботи Керівник роботи Тронько Микола Дмитрович; Пушкарьов Володимир Михайлович, Дата реєстрації 05-04-2013 Організація виконавець ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України" Опис етапу Об'єкт дослідження: біохімічні механізми регуляції клітинного циклу та апоптозу в клітинах злоякісних пухлин щитоподібної залози (ЩЗ). Мета роботи: Вивчити дію таксанів на клітини анапластичного раку ЩЗ. Методи дослідження та обладнання: культура клітин, екстракція нуклеїнових кислот, електрофорез ДНК в агарозному гелі, електрофорез білків в поліакриламідному гелі, Вестерн-блотинг, проточна цитофлуориметрія, іономер лабораторний И-160М, спектрофотометр СФ-46, дозатори піпеточні. Результати: Досліджувані клітини анапластичного раку щитоподібної залози (АТС) є чутливими до таксанів, які викликають швидку дозозалежну загибель клітин анапластичного раку ЩЗ. Більш чутливими виявилися клітини лінії КТС-2, можливо, за рахунок активності немутованого гену р53. Важливими у практичному плані можуть виявитися дані, які свідчать, що цитотоксичність таксанів значно зростає у збагаченому живильному середовищі. Визначення клоногенності клітин АТС показало, що при інкубації клітин AТС зі сполукою починаючи з 50 нмоль/л паклітакселю колонії вже не утворюються. За допомогою методу проточної цитофлуориметрії було показано, що паклітаксель вже при таких низьких концентраціях, як 1 нмоль/л через 48 год інкубації викликав помітні апоптозні ефекти. При концентрації препарату 6 нмоль/л у стані апоптозу знаходяться більшість клітин лінії КТС-2, а починаючи з концентрації 15 нмоль/л - практично всі клітини. Одержані дані мають практичне значення, оскільки свідчать, що низькі концентрації Ptx при тривалій експозиції виявляють максимальний цитотоксичний ефект щодо клітин АТС. Інверсія клітинної мембрани клітин АТС у присутності Ptx супроводжується відповідними змінами в клітинах, що є характерними для апоптозу. Спостерігається активація основної ефекторної каспази - каспази-3 та розщеплення каспазами білка полі(АДФ-рибозо)-полімерази (ПАРП). Вивчали участь протеїнкіназ кінази глікогенсинтази-3бета (GSK-3бета), PI3K та Akt у опосередкуванні дії протипухлинного препарату, паклітакселю, на клітини раку щитоподібної залози лінії ARO. Показано, що у присутності паклітакселю активація Akt в пухлинних клітинах пригнічується. Інгібітор РІ3К, LY294002, посилював активацію каспази-3 та пригнічував експресію інгібітора апоптозу - сурвайвіну, що вказує на можливий механізм формування стійкості пухлинної клітини до паклітакселю за участю PI3K/Akt-каскаду. Отже комбінована дія інгібіторів цього каскаду та паклітакселю є одним з шляхів посилення канцеростатичної дії препарату щодо клітин анапластичного раку щитоподібної залози. Дослідження ролі GSK-3бета у опосередкуванні цитотоксичної дії паклітакселу на клітини АТС показало, що паклітаксель викликає дозозалежну загибель клітин АТС, яка визначається часом інкубації клітин зі сполукою. Пригнічення активності GSK-3бета специфічним інгібітором кінази, Li+, призводить до значного послаблення цитотоксичної дії паклітакселю Одержані дані свідчать, що GSK-3бета є однією з основних протеїнкіназ, які опосередковують індукований паклітакселем апоптоз в клітинах АТС. Визначали дію паклітакселю на активацію інгібітора клітинного циклу рRB, кінази точки звірки циклу СНК2 в клітинах АТС людини. Щодо активації рRB у клітинах КТС-3, спостерігали різнонаправлені процеси. Паклітаксел активує СНК2 в клітинах лінії ARO, але не в клітинах лінії FRO. При низьких концентраціях таксани проявляють мітогенні властивості, а причиною зупинки клітинного циклу при дії таксанів може бути активація СНК1 та пептидил-проліл цис/транс-ізомерази Pin1. В концентраціях 1 - 25 нмоль/л таксаним здійснюють радіопротекторну дію щодо клітин АТС. Ключовим механізмом, що пов'язує порушення клітинного циклу таксанами з індукованим цими сполуками апоптозом є активація CDK. Фосфорилювання циклін-залежними кіназами антиапоптозного білка Bcl-2 є тригерном механізмом апоптозу. Теоретична і практична новизна: отримані дані представляють нову і важливу інформацію, яка буде врахована в подальших доклінічних дослідженнях при розробці нових методів лікування анапластичного раку. Новизна та переваги над аналогами: відмінністю проведеного дослідження від існуючих є детальне вивчення механізмів клітинного циклу, які реагують на дію таксанів та іонізуючої радіації. В прототипах подібний аналіз відсутній. Ефективність впровадження: дані опубліковані в науковій периодиці та оприлюднені на науковому форумі. Одержано патент. Галузь використання: науково-практичні установи ендокринологічного і онкологічного профілю, медичні університети. Опис продукції В основу корисної моделі поставлено завдання вдосконалення способу протипухлинного впливу на анапластичну карциному щитовидної залози поєднаним введенням субтерапевтичних доз таксолу та фракційного опромінення низькими дозами іонізуючої радіації, що дозволить підвищити ефективність протипухлинної дії, знизити побічні ефекти як таксолу, так і іонізуючої радіації. Поставлене завдання досягається тим, що в способі, який включає введення канцеростатиків та вплив на пухлину іонізуючою радіацією, згідно з даною корисною моделлю, мишам лінії BALB/c nu/nu зі сформованою пухлиною вводять таксол у субтерапевтичних дозах та проводять фракційне опромінення низькими дозами 0,5 - 5,0 Гр іонізуючої радіації і за зменшенням або зникненням пухлини свідчать про ефективність дії. Автори роботи Калініченко Олена Вікторівна Левчук Наталія Іванівна Мишуніна Тамара Мар'янівна Пушкарьов Віктор Володимирович Пушкарьов Володимир Михайлович Сологуб Неля Віталіївна Тронько Микола Дмитрович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити