Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0214U005076, 0111U000174 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробка патогенетично обґрунтованих алгоритмів діагностики та лікування неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет 2 типу Назва етапу роботи Керівник роботи Кравчун Нонна Олександрівна, Дата реєстрації 31-01-2014 Організація виконавець ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського АМН України" Опис етапу Об'єкт дослідження: неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Мета: удосконалити алгоритми діагностики та лікування НАЖХП у хворих на ЦД 2 типу та з'ясувати додаткові механізми розвитку патології печінки у хворих на ЦД 2 типу в залежності від наявності або відсутності супутньої аутоімунної патології. Методи досліджень: клінічні, біохімічні, імунологічні, молекулярно-генетичні. За даними результатів досліджень у 50 % досліджених хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП виявлено мікроальбумінурію, яка є маркером захворювань серцево-судинної системи. Діабетичну енцефалопатію діагностовано у 60,0 % хворих на ЦД 2 типу із НАЖХП, що проявляється як порушенням когнітивних функцій, так і зниженням настрою, депресією, вегетативною лабільністю. Вказані зміни більш виражені у хворих жіночої статі, у 95,7 % з яких виявлено ознаки деменцій помірного ступеня. У 80 % хворих на ЦД 2 типу й НАЖХП діагностували стадію стеатогепатиту помірного ступеня активності, основними проявами котрого поряд із клінічними ознаками є наявність синдрому цитолізу та мезенхімально-запального синдрому. Середній рівень IL-6 у пацієнтів перевищував нормативні значення. Виявлено клінічно значуще підвищення рівня продуктів ПОЛ (ДК, ТрК, ОДК) порівняно зі здоровими особами, що сприяє змінам з боку печінки. При НАЖХП незалежно від маси тіла спостерігаються високі рівні НЕЖК, ІРІ та низькі рівні адипонектину, що підтверджує їх роль у розвитку НАЖХП навіть у осіб із нормальною масою тіла. Виявлене виразне підвищення рівня ретинол-зв'язуючого протеїну-4 при наявності НАЖХП, обґрунтовує доцільність використання цього показника для подальшого застосування в якості діагностичного параметра вищеозначеного ускладнення. При дослідженні генотипів встановлено, що хворі з НАЖХП, носії АА, AG -генотипів по поліморфізму - 11391 G>A гена АDIPOQ, потребують інтенсивнішої терапії для зменшення стеатозу печінки і поліпшення чутливості до інсуліну. Використання препаратів альфа-ліпоєвої кислоти в комплексній терапії НАЖХП сприяє поліпшенню показників вуглеводного й ліпідного обмінів, і зменшує виразність НАЖХП. Препарати есенціальних фосфоліпідів, тіотриазолін, адеметіонін, L-орнітин-L-аспартат поліпшують показники вуглеводного обміну та знижують активність мезенхімально-запального синдрому при НАЖХП. Галузь застосування: клінічна ендокринологія, сімейна медицина. Опис продукції Розроблено спосіб корекції асоційованих з діабетом метаболічних розладів, зменшення виразності параметрів інсулінорезистентності та проявів чинників кардіоваскулярного ризику у хворих на ЦД 2 типу. Для цього, при незмінному патерні антидіабетичної терапії, пацієнтам додатково призначають препарат Омакор по 1 капсулі на день протягом 3 місяців. Показник рівня глюкози крові натще знижується на 27,3 %, рівень глікозильованого гемоглобіну на 8,5 %, рівень вільних жирних кислот на 35,3 %. Вміст загального глулатіону еритроцитів збільшується з 39,10 до 48,36 мкмоль/ммоль Hb, а відновленого з 29,8 до 36,2 мкмоль Hb. Автори роботи Алексєєва Ірина Ігорєвна Атраментова Любовь Олексіївна Гладких Олександр Іванович Гончарова Ольга Аркадієвна Горшунська Марьяна Юрьєвна Гринченко Тамара Степанівна Дорош Олена Григорьєвна Завадська Наталья Володимирівна Зайцева Людмила Іванівна Кравчун Нонна Олександрівна Красова Наталья Лещенко Жанна Миколаївна Олійникова Світлана Петрівна Полторак Вікторія Віталієвна Романова Ірина Петрівна Тижненко Тетяна Васильєвна Тяжелова Ольга Володимирівна Холодний Олександр Васильович Черняєва Анна Олександрівна Чернявська Ірина Вікторівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити