Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0214U006184, 0109U008621 , Науково-дослідна робота Назва роботи Роль біологічно активних речовин в регуляції фізіологічних функцій організму в нормі та при різних патологічних станах Назва етапу роботи Керівник роботи Соболєв Валерій Іванович, Дата реєстрації 17-02-2014 Організація виконавець Донецький національний університет імені Василя Стуса Опис етапу Мета роботи: вивчення особливостей взаємодії між різними біологічно активними речовинами в регуляції функціонального стану нервово-м'язової і гіпофізарно-тиреоїдної системи, а також психоемоційного статусу тварин. Завдання досліджень: дослідження модулюючого впливу тироксину на прояв ефектів хронічного гіперкортицизму на електрофізіологічні параметри скелетного м'яза, вивчення характеру взаємовідносин в гормональних парах системи "тиреотропний гормон - тиреоїдні гормони" у людини, дослідження індивідуальної чутливості білих щурів до дії стресових чинників різної природи. Методи досліджень : електроміографічний в умовах in situ, імуноферментний аналіз, етологічні методи. Розроблені і створені: - методика відтворення у тварин гіперкортицизму і помірного гіпертиреозу; - метод електроміографії в умовах in situ; - метод відтворення стресових станів у тварин; - етологічні методи дослідження психоемоційного стану тварин; - проведено експериментальні дослідження, статистично оброблено і проаналізовано експериментальний матеріал з вивчення електрофізіологічних параметрів скелетного м'яза при експериментальному гіперкортицизмі і в умовах комплексного застосування синтетичного глюкокортикоїду дексаметазону з тироксином; проведено аналіз ефективності тироксину для згладжування негативних ефектів дексаметазону на скелетний м'яз; - проведено експериментальні дослідження і проаналізовано матеріал відносно характеру взаємовідносин в гормональних парах системи "тиреотропний гормон - тиреоїдні гормони" у людини; - вивчено поведінкові реакції тварин в умовах різних стресових станів з урахуванням початкового їх емоційного статусу. Найбільш суттєві результати досліджень. Встановлено, що експериментальний гіперкортицизм супроводжувався подовженням латентного періоду, зниженням амплітуди і укороченням тривалості М-відповідей м'яза, погіршенням надійності нервово-м'язової передачі, а також істотним збільшенням долі поліфазних потенціалів(до 82% після 2-х місяців введення дексаметазону), що свідчить на користь можливого уповільнення нервово-м'язової передачі, зниження збудливості м'язових волокон і часткового виключення їх із загального збудження м'яза. Застосування тироксину в комплексі з дексаметазоном запобігло подовженню латентного періоду, зниженню амплітуди і укороченню тривалості М-відповідей, яке мало місце при ізольованому введенні дексаметазону, а також зумовило істотне зменшення частоти поліфазних потенціалів м'яза. Крім того, тироксин запобіг розвитку істотного декременту амплітуди і подовженню латентного періоду М-відповідей в процесі непрямої електричної стимуляції м'яза з частотою 4 імп/с, типових при ізольованому застосуванні дексаметазону. У рамках фізіологічної норми коливань рівня тиреотропного гормону крові молодих чоловіків (n=98) регуляція в гормональних парах "ТТГ-Т3" здійснюється на основі принципу позитивного зворотного зв'язку з коефіцієнтами кореляції вище 0,90. За умов досягання концентрації ТТГ крайньої межі норми (вище за 4,0 мкМО/мл) тип регуляції в гормональній парі "ТТГ-Т3" змінюється на прямо протилежний і здійснюється на основі класичного принципу "плюс-мінус взаємодії". Регуляція рівня вільного трийодтироніну в гормональній парі "ТТГ-Т3 вільний". найточніше здійснюється в межах фізіологічних концентрацій циркулюючого ТТГ; на межах фізіологічної норми коливань тиреотропного гормону підтримка постійності рівня трийодтироніну проходить з найменшою точністю. Останнє можна інтерпретувати з точки зору настання при крайніх фізіологічних (все ще нормальних) значеннях рівня ТТГ фази нестабільної регуляції, що служить ознакою наближення критичної точки в регуляторній системі. На відміну від вільної форми трийодтироніну рівень зв'язаної форми гормону за параметрами варіабельності найменш точно підтримується лише у кінці шкали фізіологічних концентрацій ТТГ, тобто в області більш високих концентрацій. На межах фізіологічної норми рівня ТТГ відношення активної форми трийодтироніну до неактивної (Т3вільний/Т4загальний) підтримується з високою мірою варіації, тоді як в середині шкали концентрацій процес регуляції здійснюється точніше. Залежність між вільним тироксином і рівнем ТТГ крові носить складний характер і в різних ділянках шкали концентрацій ТТГ описується рівняннями прямої лінії, що мають прямо протилежну спрямованість. У кінці шкали фізіологічних коливань рівня ТТГ крові концентрація загального тироксину підтримується менш стабільно з високими параметрами статистичної варіабельності, ніж в середині шкали концентрацій ТТГ. Фізіологічна ефективність дії одиниці ТТГ на регульований їм тиреоїдний гормон, в різних ділянках шкали концентрацій істотно розрізняється. Зокрема, на початку шкали концентрацій ТТГ його ефективна сила в рази перевищує таку у кінці шкали. У відносинах між тиреотропним гормоном гіпофіза і, зрештою, регульованим ним вільним трийодтироніном є важливі особливості: ціна регуляторного механізму висока, оскільки для підтримки наявної циркуляторної форми вільного трийодтироніну потрібна присутність більш високої концентрації ТТГ, чим у випадках з тироксином і загальним трийодтироніном. Реакції щурів на стрес виявилися різними залежно від початкової міри виразності - високої, середньої або низької - поведінкових індексів у використовуваних тестах: в підведеному хрестоподібному лабіринті, продірявленому полі і в тесті Порсолта. Встановлено, що в результаті дії емоційного стресу різного ґенезу депресивно-подібний стан розвивається переважно у початково високоактивних тварин в умовах продірявленого поля. Соціальний стрес індукує депресію у груп піддослідних тварин з початково низьким і середнім рівнями депресивності в тесті Порсолта. Використання щурів з початково різними рівнями виразності психоемоційних характеристик є новою моделлю психічної депресії. ДЕКСАМЕТАЗОН, ТИРОКСИН, ТРИЙОДТИРОНІН, ТИРЕОТРОПНИЙ ГОРМОН, ГІПЕРТИРЕОЗ, ГІПЕРКОРТИЦИЗМ, СКЕЛЕТНИЙ М'ЯЗ, М-ВІДПОВІДЬ, СТРЕСС, ДЕПРЕСІЯ, ПОВЕДІНКОВІ РЕАКЦІЇ. Опис продукції концепція щодо компенсуючої дії близьких до фізіологічних доз тироксину для сгладжування негативних ефектів дексаметазону на функціональний стан скелетного м'яза може бути використана при теоретичному обґрунтуванні вибору засобів, методів і тактики лікування рухових розладів, які виникають при ендокринних патологіях Автори роботи Дерев'янченко Ірина Анатоліївна Капланец Ірина Вікторівна Труш Віктор Іванович Труш Віра Володимирівна Фролова Галина Олександрівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити