Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0215U000356, 0113U003166 , Науково-дослідна робота Назва роботи Встановити нові фактори ризику і дослідити їх роль в стратифікації лікувальної тактики на різних етапах становлення множинної мієломи Назва етапу роботи Керівник роботи Масляк Звенислава Володимирівна, Дата реєстрації 10-02-2015 Організація виконавець Державна установа "Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України" Опис етапу Приведено результати обстежень у 42пацієнтів на множинну мієлому (ММ) та 2 з гострою плазмобластною лейкемією (ГПЛ) віком від 38 до 77 років. У 22 осіб провели лікування інгібітором протеосом бортезомібом у вигляді монотерапії, в комбінації з дексаметазоном (VD) або цитостатичними препаратами (VCD, VTD, VBD, PAD). Імуномодулюючий препарат талідомід застосовано також у 22 хворих на ММ у комбінації з дексаметазоном (TD), мельфаланом та преднізолоном (MPT) або за модифікованою схемою СТD. У 22 пацієнтів на ММ проведено аналіз асоціативних зв'язків між метаболічними розладами та порушеннями гемостазу в хворих для опрацювання прогностичних маркерів гемостазіологічних ускладнень. Опис продукції У більшості хворих на множинну мієлому (ММ) є схильність до активації зсідання крові, оскільки підвищені маркери гі-перкоагуляції (рівні фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК) і D-димеру), при цьому гіперко-агуляції сприяє зростання індексу маси тіла та атерогенній дисліпідемії із збільшенням рівнів загального холестерину (ЗХС), ХС-ЛПНГ, бета-ліпопротеїдів і тригліцеридів. В хворих на ММ є також виражене системне неспецифічне запалення за вищим рівнем ІЛ-6 та частотою підвищеної концентрації СРБ (75%). Гіперкоагуляція і запалення взаємопов'язані, про що свідчить прямий кореляційний звязок між рівнями ІЛ-6 та РФМК й фібриногеном. При зростанні рівня бета2-мікроглобуліну та в більш пізніх стадіях ММ знижується швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), а це, в свою чергу, асоціюється із зниженням рівня протромбіну за подовженням ПЧ, що сприяє збільшенню ризику кровотеч. Тому для прогнозування ризику тромбозу в хворих на ММ слід визначати в крові фібриноген, РФМК, СРБ, ліпіди. Автори роботи Виговська Ольга Ярославівна Виговська Ярослава Іллівна Гуменний Олександр Дмитрович Даниш Ольга Йосипівна Дзісь Іван Євгенович Лещук Остап Васильович Лук'янова Анна Сергіївна Лукавецький Лесь Миронович Мельник Марія Іллярівна Пеленьо Наталія Володимирівна Цяпка Орест Миколайович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити