Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0215U001074, 0110U001346 , Науково-дослідна робота Назва роботи Морфосистематичний та біостратиграфічний аналіз ссавців пізнього міоцену, пліоцену і плейстоцену України на основі колекційних матеріалів Палеонтологічного музею ННПМ НАН України Назва етапу роботи Керівник роботи Крахмальна Тетяна Вікторівна, Дата реєстрації 16-01-2015 Організація виконавець Національний науково-природничий музей НАН України Опис етапу Робота присвячена вивченню морфології, систематики, філогенетичних зв'язків і біостратиграфічного поширення ссавців пізнього міоцену - плейстоцену України, а також дослідженню ультраструктури емалі зубів окремих вимерлих і сучасних видів зайцеподібних та гризунів. Проведено морфологічний опис представників рядів Insectivora, Rodentia, Carnivora, Cetacea та Artiodactyla. З'ясовано, що в оріктоценозах сарматського і понтичного віку присутні 23 видових форми комахоїдних з родин Erinaceidae, Talpidae і Soricidae, внаслідок чого встановлено стратиграфічне положення ряду місцезнаходжень (Фрунзовка 2 та ін.). Описано нові для науки таксони підродини гризунів Murinae: Іramys Nesin, 2013; Apodemus alae Nesin, 2011; Orientalomys pidoplichkoi Nesin, 2013; Rhagapodemus ucraіnіcus Nesin, 2013; A. gorafensіs dіves Nesin, 2013. Вперше охарактеризовано ультраструктуру емалі зубів Prolagus, Ochotona, Sciurus, Trogontherium, Dipoides, Castor, Anomalomys, Pliospala, Spalax. Встановлено, що структура емалі є надійною видоспецифічною морфологічною ознакою у представників Lagomorpha і Rodentia. Підтверджена видова самостійність позднеміоценового кита Cetotherium riabinini, уточнені видовий та родовий діагнози. Доведено, що кит Eocetus sp. належить до родини Protocetidae, а не до Basilosauridae. Висловлено припущення, що сучасний лісовий бізон B. bison athabascae, є єдиним представником колись єдиної популяції B. priscus, що живе нині. Морфосистематічеський аналіз псових пліоцену України показав, що Vulpes praecorsac є найдавнішою лисицею Євразії, а Vulpes odessana відноситься не до Vulpes, а до невідомого раніше таксону родової групи. Порівняння морфології черепа і зубної системи представників підродин Hyaeninae та Percrocutinae підтвердило, що однією з ключових тенденцією в еволюції цих гієнід стало придбання зигзагоподібної мікроструктури зубної емалі, аналогічної такій у кісткоруйнівних борофагін. Результати роботи можуть бути використані при вирішенні питань морфології, систематики та еволюції дрібних і великих ссавців неогену - плейстоцену України, а також біостратиграфії та кореляциі континентальних відкладів Євразії. Опис продукції Робота присвячена вивченню морфології, систематики, філогенетичних зв'язків і біостратиграфічного поширення ссавців пізнього міоцену - плейстоцену України, а також дослідженню ультраструктури емалі зубів окремих вимерлих і сучасних видів зайцеподібних та гризунів. Описано нові для науки таксони підродини гризунів Murinae: Іramys Nesin, 2013; Apodemus alae Nesin, 2011; Orientalomys pidoplichkoi; Rhagapodemus ucraіnіcus; A. gorafensіs dіves (Nesin, 2013). Вперше охарактеризовано ультраструктуру емалі зубів Prolagus, Ochotona, Sciurus, Trogontherium, Dipoides, Castor, Anomalomys, Pliospala, Spalax. Структура емалі є надійною видоспецифічною морфологічною ознакою у представників Lagomorpha і Rodentia. Результати роботи можуть бути використані при вирішенні питань морфології, систематики та еволюції дрібних і великих ссавців неогену - плейстоцену України,а також біостратиграфії та кореляциі континентальних відкладів Євразії. Автори роботи Іванов Дмитро Вадимович Логвіненко Віталій Миколайович Несін Валентин Антонович Рековець Леонід Іванович Семенов Юрій Олексійович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити