Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0215U002212, 0112U006512 , Науково-дослідна робота Назва роботи ПОЛІТИКО-СИСТЕМНИЙ ВИМІР ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДЕМОКРАТІЇ Назва етапу роботи Керівник роботи Митко Антоніна Миколаївна, Доктор політичних наук Дата реєстрації 24-02-2015 Організація виконавець Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Опис етапу Останні десятиліття дедалі більше актуалізують ідеї демократії, що є результатом розчарування світової громадськості тоталітарними й авторитарними формами правління. Успішний соціально-економічний, політичний і культурний розвиток країн із демократичним устроєм, що побудували інформаційне суспільство, призводить до акцентування уваги дослідників на нормах і цінностях, передусім, інформаційної демократії, які ґрунтуються на забезпеченні права громадян на інформацію та правовій регламентації принципу відкритості, доступності громадських установ і державних органів. Причому гарантування права на інформацію рівнозначне накладанню конституційних обов'язків на управлінські органи розкривати інформацію. Визнання тільки однієї з цих форм є недостатнім для доступу до інформації, що представляє суспільний інтерес. Це по-перше. По-друге, обмін інформацією в процесі суспільно-політичного розвитку є невід'ємною складовою політичного процесу. Всі цивілізації потребували комунікації та найменші зміни в них призводили до руйнування одних і заснування нових видів політичного устрою. Інформація стала фундаментальною основою демократії, оскільки інформування більшості було покладено в основу механізму суспільного контролю над державою меншістю. Через інформацію здійснювався постійний зворотній зв'язок влади й суспільства. По-третє, засоби масової комунікації стали одним із основних інструментів впливу на політичний процес. Під час переходу суспільства від тоталітарного чи авторитарного режиму до демократичного мала місце зміна базових функцій ЗМК. Не випадково автор терміну "інформаційна демократія" М. Рокар, зосередившись на приватному аспекті суспільно-політичних відносин, підкреслював, що серцевиною демократії є реальність взаємозв'язків між виборними особами, засобами масової інформації і виборцями. Виділивши дві головні складові інформаційної демократії - загальне виборче право та вільну інформацію, М. Рокар вбачав необхідність їхнього застосування без маніпуляцій та обману політтехнологів. По-четверте, стрімкий розвиток інформаційних технологій та мас-медіа перетворили сучасний світ у глобальну інформаційну мережу, яка не може існувати в умовах недемократичного суспільства. Науковці, політологи, активно досліджуючи в цих умовах питання інформаційної демократії, прагнуть виявити особливості впливу інформаційного суспільства на різнобічні аспекти життєдіяльності людського соціуму, переважно дотримуючись соціоцентричних, соціокультурних і соціально-економічних підходів інтерпретації дійсності. Отже, враховуючи зазначене, уважаємо тему політико-системного виміру інформаційної демократії актуальною та важливою для вивчення, оскільки досвід європейських держав доводить, що така форма демократії має перспективу. По-п'яте, стан розробки та інтерпретації цієї проблематики в політології, зокрема у вітчизняній політологічній науці,потребує цілісних праць, які б висвітлювали взаємозв'язок понять "інформація" та "демократія", що до наших днів набули широкої популярності та вимагають наукових напрацювань фахівців. На нашу думку, концепт інформаційної демократії варто аналізувати через характеристику історичних і сучасних видів демократії, її місце в цій системі та роль інформації в кожному окремому випадку. Мета роботи - дослідити особливості становлення та розвитку, проблеми й перспективи інформаційної демократії. Для вирішення поставлених завдань використано основні загальновідомі групи методів: філософські (або фундаментальні) методи наукового пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи і підходи. Зокрема використано аналіз, синтез, дедуктивний метод, міждисциплінарний, методологічного плюралізму, концептуальний, комплексний та цивілізаційний підходи, системний аналіз, метод систематизації та класифікації, методи аналізу, синтезу, об'єктивності, узагальнення, аналогії, прогнозування та передбачення, метод експертних оцінок. Всебічно використано мережевий підхід. робота складається зі вступу, чотирьох розділів, 12 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Вона містить 400 сторінок, Опис продукції У монографії комплексно досліджено проблеми та перспективи інформаційної демократії. Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження і-демократії, подано трактування основних понять та термінів. Визначено структуру, функції та завдання інформаційної демократії для політичної системи. Проаналізовано нормативно-правову базу реалізації, системний характер, проблеми та тенденції і-демократії. Сформовано три моделі інфодемократії для політичної системи. Запропоновано концептуальні засади оптимізації процесів реалізації та функціонування і-демократії в політичній системі України. Для викладачів, студентів, аспірантів, науковців, політиків, фахівців державних органів влади й органів місцевого самоврядування й усіх, хто цікавиться питаннями розвитку інформаційної демократії та проблемами транспарентності владних структур і політичної системи загалом. Автори роботи Митко Антоніна Миколаївна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити