Реєстраційний номер
0215U003656,
0113U003405
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Актуальні проблеми типологізації сім'ї як об'єкта державної сімейної політики
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Тарановська А.Ю.,
Дата реєстрації
13-03-2015
Організація виконавець
Державний інститут сімейної та молодіжної політики
Опис етапу
Об’єкт – психологічні, соціально-демографічні особливості формування, розвитку і функціонування типів сім’ї як малих соціальних груп і як соціального інституту за конкретних культурних і соціально-економічних умов, їх місце і посередницьку роль у суспільстві, взаємодію з іншими соціальними групами та інститутами, з окремими індивідами. Предмет – основні сучасні підходи до типологізації та класифікації сім’ї в соціології, психології та соціальній роботі. Мета - дослідження сучасних підходів до типологізації та класифікації сімей, як об‘єктів сімейної політики, визначення причин виникнення проблем розвитку різних типів сімей та розроблення єдиного науково-обгрунтованого підхіду до типологізації сім’ї, як об’єкта державної сімейної політики. Основні завдання дослідження: Здійснити теоретично-методологічне обґрунтування сучасних підходів до типологізації сімей в соціології, психології та соціальній роботі, описати їх в контексті реалізації заходів державної сімейної політики. Розкрити сутність чинного підходу до типологізації сім’ї, як об’єкта державної сімейної політики в Україні. Визначити та описати основні синтезовані підходи, що можуть бути використані для типологізації сучасного інституту сім’ї як об’єкта державної сімейної політики. Запропонувати нові підходи до формування державної сімейної політики та розробити рекомендацій щодо шляхів її модернізації в Україні з урахування нових підходів до типологізації сімей. Результати НДР.В рамках дослідження вивченні та узагальненні сучасні підходи до типологізації сімей в соціології, психології та соціальній роботі. Встановлено, що за роки незалежності вдалося сформулювати основі положення державної сімейної політики. Але все ще існують чималі прогалини в концептуальних підходах. Зокрема, в чинних нормативно-правових актах не існує усталеного тлумачення та наповнення терміну «державна сімейна політика», «багатодітна сім’я», «молода сім‘я», «благополучні сім‘я», «неповна сім‘я». Така ситуація призводить до серйозних проблем в роботі з сім‘єю. Як наслідок, виникає соціальна напруженість та незадоволення державною сімейною та соціальною політикою. У результаті кабінетного дослідження визначено, що в сфері сімейної політики сім‘я сприймається як соціально неспроможний інститут, який необхідно «перевиховувати». Проведений аналіз літературних джерел і соціокультурних реалій дозволяють виділити наступні підходи до категоризації сімей: за наявністю шлюбних партнерів (повна, формально повна, неповна); стадія життєвого циклу сім’ї (молода, зріла, літня); за порядком вступу до шлюбу (первинний, вторинний); за кількістю поколінь у сім’ї (одне або кілька поколінь проживає разом); кількість дітей (бездітна, малодітна й багатодітна); за типом сімейних відносин (консангвінальна, кон’югальна, однопоколінна, проста або нуклеарна, розширена); за кількістю дітей (бездітна, одно дітна, багатодітна); за розподілом ролей (партнерська, матріцентрична, патерпальна). У сучасному науковому середовищі проблема категоризації сімей нерозривно пов‘язана з проблемою ієрархії співпідпорядкованості всередині взаємозв’язку «суспільство-сім’я-індивід». Практична цінність НДР полягає в тому, що вперше за часів незалежності зроблена спроба узагальнити підходи до типологізації та категоризації сімей. Ґрунтуючись на міжнародному досвіді, запропоновані сучасні підходи до формування системи державної підтримки сімей різних категорій. У роботі запропоновано нові підходи до визначення категорії «молода сім‘я» та «багатодітна сім‘я». Їх використання в процесі розроблення та реалізації завдань державної сімейної політики дозволить підвищити ефективність цієї політики. Також позитивно вплине на функціонування сімей, підвищення якості життя населення, зменшити фіскальне навантаження на державний бюджет країни. Довели необхідність сформувати цілісну систему державної сімейноорієнтованої політики. Зокрема необхідно переглянути існуючі підходи до категоризації сімей. Здійснити кроки для визначення на законодавчому рівні таких категорій сімей, як: молода сім‘я, багатодітна сім‘я. Змінити підходи до формування політики щодо неповних сімей та сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Необхідно якісно вдосконалити соціальну політику не просто збільшувати матеріальну допомогу на дитину, але зміцнювати такі державні механізми сімейної політики, як запровадження гнучких графіків роботи, зменшення податків для батьків неповнолітніх дітей, можливість часткової зайнятості для батьків, які мають малолітніх дітей, забезпечення потреб у дитячих дошкільних закладах і закладах позашкільної освіти тощо. Ключові слова: cім’я, категорії сімей, повна сім’я, неповна сім’я, благополучна сім’я, неблагополучна сім’я, материнська сім’я, батьківська сім’я, одно дітна сім’я, багатодітна сім’я, молода сім’я, однопоколінна сім’я, бездітна сім’я, сім’я що перебуває в складних життєвих обставинах, нуклеарна сім’я, атомізація сім’ї, державна сімейна політика, державні програма, робота з сім’єю, допомога сім’ї, функції сім’ї, дисфункціональна сім’я, шлюб, первинний шлюб, вторинний шлюб, розлучення, діти, типи сімей.
Опис продукції
У роботі запропоновано нові підходи до визначення категорії "молода сім'я" та "багатодітна сім'я". Вперше за часів незалежності зроблена спроба узагальнити підходи до типологізації та категоризації сімей. Ґрунтуючись на міжнародному досвіді, запропоновані сучасні підходи до формування системи державної підтримки сімей різних категорій.У результаті кабінетного дослідження визначено, що в сфері сімейної політики сім'я сприймається як соціально неспроможний інститут, який необхідно "перевиховувати". Проведений аналіз літературних джерел і соціокультурних реалій дозволяють виділити наступні підходи до категоризації сімей: за наявністю шлюбних партнерів (повна, формально повна, неповна); стадія життєвого циклу сім'ї (молода, зріла, літня); за порядком вступу до шлюбу (первинний, вторинний); за кількістю поколінь у сім'ї (одне або кілька поколінь проживає разом); кількість дітей (бездітна, малодітна й багатодітна); за типом сімейних відносин (консангвінальна, кон'югальна, однопоколінна, проста або нуклеарна, р
Автори роботи
Бойченко І.С.
Болтівець С.І.
Васильченко О.М.
Волков В.О.
Гулий В.Л.
Дубова С.В.
Зінченко А.Г.
Корнієвський О.А.
Корнійчук Н.В.
Мішин А.О.
Максимова Т.І.
Мельниченко-Негода О.М.
Острікова А.О.
Романова Н.Ф.
Савін С.Л.
Степанченко Д.К.
Тілікіна Н.В.
Тимченко І.Б.
Узніченко В.О.
Филь Г.О.
Цимбал Т.А.
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-02
