Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0215U006258, 0110U000522 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчення показників здоров'я різних груп населення як основа для реформування системи охорони здоров'я України Назва етапу роботи Керівник роботи Очередько Олександр Миколайович, Дата реєстрації 09-02-2015 Організація виконавець Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова Опис етапу В ході наукової роботи з позицій системного підходу вперше в Україні: розроблена методологія інтегративного вивчення процесів інвалідизації за АРС - конструкцією, яка передбачає виділення ефекту віку, когорт (за народженням), і років враховуючи медико-соціальні особливості сільських місцевостей; статистично обгрунтована географічна модель ризиків інвалідизації внаслідок ССЗ, на її основі вивчені територіальні закономірності формування інвалідності у Житомирській області; отримана функція правдоподібності вивчення виживаності інвалідів внаслідок гострого інфаркту міокарда та інсультів на основі припущення пропорційного ризику, дискретних років дослідження, правоцензурованих панельних даних та конкуруючих ризиків; науково обґрунтована нова модель організації медичного забезпечення пацієнтів з ГІМ та інсультами в умовах реформування системи охорони здоров'я; запропонована система вивчення територіальної ефективності впроваджень нової моделі на основі географічної моделі. На другому етапі розроблено методологію оцінки модифікації ризиків виникнення ЕС у мешканців сільських районів в залежності від медико-організаційних та популяційних факторів на основі профільного аналізу; запропонований новий підхід до вивчення факторів модуляції ЕС на основі мультиномінальної логіт моделі; розроблений спосіб оцінки парціальних ефектів факторів ризику за планом випадок-контроль із змінними серіями відношень випадки : контролі з матчінгом на основі кривих виживання; науково обґрунтована система медичного забезпечення сільського населення при ЕС в умовах біжучої реформи. На третьому етапі вперше розроблено економетричну модель поведінки лікаря в умовах збільшення навантаження пацієнтами, досліджені очікувані наслідки; запропонована методологія емпіричної валідизації зміни обсягу послуг як наслідок зміни навантаження пацієнтами лікаря стаціонару за МСМС алгоритмами; запропонована методологія експериментальної верифікації наслідків зміни поведінки лікаря в умовах збільшення навантаження пацієнтами за тривалістю перебування у стаціонарі та ризиком наступної госпіталізації на основі МРН моделі конкурентних ризиків. Як наслідок, вперше за економетричною моделлю повелінки лікаря науково обґрунтована система заходів зменшення ризику наступної госпіталізації.На підставі проведених наукових досліджень впроваджені окремі елементи запропонованого алгоритму дій з покращення якості стаціонарної допомоги в процесі реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій та Житомирській областях, направлені на компенсацію повороту кривої прибутку через компенсаторні механізми оплати якості праці лікаря, збільшення цінової еластичності попиту споживача стаціонарних послуг, зменшення монополістичної потужності виробника стаціонарних медичних послуг, та посилення монопсонічної потужності споживача медичних послуг, зокрема через участь дослідників у підготовці наказів МОЗ України №735 від 30.08.2010р "Про визначення основних етапів реформування медичного обслуговування" та №851 від 03.10.2013р "Про науково-методичний та організаційний супровід виконання окремих завдань Національного плану дій на 2013 рік" в розділі 24.9 "Розроблення ресурсної моделі госпітального округу", а також рішення 3 сесії Вінницької обласної Ради від 28.01.2011 "Про основні напрями реформування системи охорони здоров'я в області та завдання органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення ефективного медичного обслуговування громадян". Також впроваджений новий маршрут пацієнта з гострим коронарним синдромом та інсультом у сільській місцевості; оцінені ризики виникнення екстрених серцево-судинних станів у мешканців Вінницької та Житомирської областей в залежності від медико-організаційних, популяційних факторів та географічних особливостей; внаслідок чого суттєво знижений популяційний ризик летальності внаслідок ГІМ та інсультів. Зокрема, ефект впровадження оцінюється як 1757,6 додаткових місяців життя протягом перших 5 років від початку хвороби в масштабах Вінницької області щорічно. Показано, що лише 15,8% від загального ефекту впровадження приходиться на покращення якості лікування пацієнтів, а 84,2% саме з покращенням доступності ЕМД та спеціалізованої допомоги. За умови повного впровадження моделі передбачається збільшення виживання до 4,6738 додаткових місяців життя пацієнта протягом перших 5 років від початку хвороби. Результати дослідження використані на державному рівні шляхом включення пропозицій до Проекту Закону України "Про проведення у Вінницькій, Дніпропетровській та Донецькій областях експерименту з реформування системи охорони здоров'я", наказів МОЗ України №735 від 30.08.2010р "Про визначення основних етапів реформування медичного обслуговування". Також впроваджений алгоритм дій з реформування ЕМД у сільській місцевості; оцінені ризики виникнення екстрених станів у мешканців сільських районів в залежності від медико-організаційних та популяційних факторів, оцінені резервів впливу на летальність внаслідок екстрених станів (ЕС), обгрунтовано інтегровану модель оптимізації медичного забезпечення сільського населення при ЕС відповідно до рівнів надання допомоги. Основні удосконалення системи полягають: у створення ОЦ ЕМД та МК з як головної установи і розпорядника коштів системи ЕМД, організації виїзних поліклінік, створенні лікарських сімейних амбулаторій в селах з населенням понад 1000 чол., створенні додаткових бригад (41,25), пунктів ШМД (57), одиниць санітарного транспорту (59), посад лікарів (52,8) та середнього медичного персоналу ШМД (633,4) для забезпечення 20хв прибуття, уповноваженні лікарів сільської мережі охорони здоров'я здійснювати напряму виклик лікарів-консультантів ЕМД, cтворенні єдиного оперативного простору мобільного зв'язку з включенням ФП, ФАПів, СА, створенні бази даних ЕП Вінницької області, впровадженні системи ціленаправленого вертикального фінансування і централізованих поставок. Результатом впровадження запропонованих параметрів моделі в процесі реформування галузі у Вінницькій області стало зменшення часу прибуття ШД на 16,8%, затримки надання лікарської допомоги на 22,0%, часу прибуття лікаря-консультанта на 24,3%, скарг населення на діяльність ШМД на 12,7%, ускладнень внаслідок ЕС на 7,1%, летальності на 3,9%, рівня невідкладної госпіталізації на 3,2%. Доведено, що покращення вчасності пов'язане на 98% саме з реформою ЕМД. Результати дослідження використані на державному рівні при розробці "Положення про Центр первинної медико-санітарної допомоги", затверджений МОЗ України у грудні 2010р, на регіональному рівні шляхом впровадження окремих елементів запропонованої системи заходів оптимізації ЕМД за функціоналом своєчасності в процесі реформування ПМСД у сільських районах Вінницької області (акти впровадження), зокрема прийняття рішення 3 сесії обласної Ради від 28.01.2011 "Про основні напрями реформування системи охорони здоров'я в області та завдання органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення ефективного медичного обслуговування громадян", наказів начальника управління УОЗ і К Вінницької облдержадміністрації "Про створення єдиного оперативного зв'язку" від 20.12.2010, "Про затвердження Положення про державну службу медицини катастроф Вінницької області" № 249/108/394 від 29.04.11, "Про створення бази даних екстреної патології по Вінницькій обл." від 01.02.2011. Опис продукції Модель оптимізації екстреної допомоги. Основні удосконалення системи полягають: у створення ОЦ ЕМД та МК з як головної установи і розпорядника коштів системи ЕМД, організації виїзних поліклінік, створенні лікарських сімейних амбулаторій в селах з населенням понад 1000 чол., створенні додаткових бригад (41,25), пунктів ШМД (57), одиниць санітарного транспорту (59), посад лікарів (52,8) та середнього медичного персоналу ШМД (633,4) для забезпечення 20хв прибуття, уповноваженні лікарів сільської мережі охорони здоров'я здійснювати напряму виклик лікарів-консультантів ЕМД, cтворенні єдиного оперативного простору мобільного зв'язку з включенням ФП, ФАПів, СА, створенні бази даних ЕП Вінницької області, впровадженні системи ціленаправленого вертикального фінансування і централізованих поставок. Автори роботи І. В. Паламар І. Ю. Андрієвський І.В. Яремина А.В. Дерезюк А.В. Пірникоза В. Л. Пилипчук В. П. Клименюк В. С. Василик Л. О. Діденко Л. П. Гуцол М. Б. Тарасюк Н. М. Кізлова Н. Т. Комарницька О. М. Крекотень О. М. Очередько О.В. Ігнащук О.Р. Безугла Р. В. Харковенко Т. О. Слєпова Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити