Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0215U009193, 0112U004273 , Науково-дослідна робота Назва роботи Спрямованість генетико-демографічних процесів в умовах депопуляції півдня України Назва етапу роботи Керівник роботи Лановенко Олена Геннадіївна, Кандидат сільськогосподарських наук Дата реєстрації 23-11-2015 Організація виконавець Херсонський державний університет Опис етапу У роботі аналізуються особливості динаміки чисельності населення в популяціях південного регіону України (Миколаївської, Херсонської, Одеської областей) в порівнянні з загальноукраїнськими демографічними параметрами за останні 72 роки в контексті дослідження впливу процесів депопуляції на їхню генетико-демографічну структуру. Істотні темпи депопуляції Херсонської області зумовлені стабільно високими від'ємними показниками природного та механічного приросту. Нами встановлено, що при проведенні популяційно-генетичного дослідження населення Херсонської області межами елементарної популяції слід вважати всю область (індекс ендогамії 0,54-0,81). За індексом ендогамії і рівнем міжетнічних шлюбів між популяціями виявлені істотні відмінності. Загальною тенденцією є підвищення рівня ендогамії, збільшення частки міжетнічних шлюбів як в цілому по районах (з 30,5 до 32,4%), так і в межах сільрад (з 30,9 до 35,7%), що може істотно вплинути на їх генетичну структуру. Критерію елементарної популяції на рівні району відповідає тільки Горностаївський район (частка ендогамних шлюбів 57,0%) і всі районні центри, крім міста Берислав (індекс ендогамії 0,50-0,62), з відносно стабільним протягом 54 років рівнем міжетнічних шлюбів (30,1-29,1 %). Для сільрад елементарною популяційною одиницею є вся область (індекс ендогамії 0,64-0,80), за винятком сіл Високопільського та Нижньосірогозького районів з достатньо високим рівнем міграції населення (індекс ендогамії відповідно 0,48 та 0,46). Показано, що районні популяції із різною генетико-демографічною структурою відрізняються частотою ранніх мимовільних викиднів. На тлі зниження ризику виникнення репродуктивних втрат в популяціях Херсонської області спостерігається статистично достовірне зростання частоти вроджених вад розвитку новонароджених. В умовах скорочення чисельності постійного населення Херсонської області, зниження рівня народжуваності відбулося істотне підвищення популяційної частоти вроджених вад розвитку у когорті новонароджених (з 24,2‰ у 2000 р. до 35,1‰ в 2012 р.). Така тенденція відмічена як в районах області (з 22,7‰ до 29,9‰), так і в обласному центрі (з 23,2‰ до 46,1‰). У Херсонській області популяційна частота щілини губи і/або піднебіння, полідактилії, синдрому Дауна виявилася істотно вищою порівняно з відповідними даними регістрів EUROCAT по Україні та в країнах Європи. Однак у Горностаївському районі, який відповідає критерію елементарної популяції, на тлі зменшення частки міжетнічних шлюбів і підвищення рівня ендогамії протягом останніх 13 років констатується відносне зниження поширеності вроджених вад, мертвонароджень, мимовільних викиднів, що можна пояснити формуванням адаптивних комплексів генів, які протидіють ефекту генетичного дрейфу. Виявлені закономірності потребують подальших досліджень. Опис продукції Аналіз динаміки окремих параметрів генетико-демографічної структури міських і сільських популяцій та їхнього зв'язку із динамікою поширеності в них спадкової патології в умовах депопуляції населення південного сходу України (на прикладі Херсонської області).. Автори роботи Лановенко Олена Геннадіївна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити