Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0216U001148, 0113U002320 , Науково-дослідна робота Назва роботи Епідеміологічне дослідження впливу короткочасного та тривалого іонізуючого випромінювання в малих дозах і психосоціальних факторів на розвиток основних непухлинних захворювань у постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Назва етапу роботи Керівник роботи Бузунов Володимир Опанасович , Логановський Костянтин Миколайович, Доктор медичних наук Дата реєстрації 25-01-2016 Організація виконавець Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" Опис етапу Об'єкт: учасники ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, евакуйоване населення, мешканці радіоактивно забруднених територій (РЗТ), інформація в БД Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ) й клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР). Мета: Аналіз та оцінка впливу короткочасного та тривалого іонізуючого випромінювання в малих дозах й психосоціальних факторів на розвиток основних форм непухлинних захворювань у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, обґрунтування медико-соціальної допомоги. Методи: епідеміологічні, медико-статистичні, моделювання, клінічні. Результати. За даними ДРУ на когортах УЛНА, евакуйованих, мешканців РЗТ (68145, 7589, 98000 осіб, відповідно) визначені показники і надано оцінку відмінностей рівня й структури захворюваності залежно від віку на момент опромінення, дози опромінення, статі і часу після опромінення. У перші 6 років після аварії на ЧАЕС спостерігалося зростання захворюваності на психічні розлади і розлади поведінки, хвороби вегетативної нервової системи, гіпертонію; упродовж 12-21 років після аварії відзначено ріст захворюваності на хронічні хвороби системи кровообігу, органів дихання, травлення, сечостатевої і кістково-м'язової систем; у пізньому періоді (22-26 років) виявлено зниження непухлинної захворюваності. Для окремих непухлинних захворювань встановлено статистично достовірні дозо-залежні ефекти в УЛНА з дозами зовнішнього опромінення всього тіла в діапазоні 0,05-0,7 Гр; в евакуйованих з дозами внутрішнього опромінення 131І в діапазоні 0,3-0,75 Гр; у мешканців РЗТ з накопиченими дозами радіаційного опромінення в діапазоні 0,05-0,4 Зв. За результатами ризик-аналізу на основі даних КЕР в когортах УЛНА 1986-1987 р. і евакуйованих (7308 і 2652 осіб) визначено, що вік (постаріння) і психосоціальні фактори є найбільш значимими у розвитку більшості досліджених захворювань, насамперед, ішемічної хвороби серця і цереброваскулярних захворювань, внесок радіаційного фактора в структуру статистично достовірних ризиків розвитку цих хвороб становить не більше 10 %. В результаті вибіркових клінічних обстежень упродовж 2013-2015 рр. визначені особливості стану психіки й поведінки та нервової системи УЛНА й евакуйованих (312 і 128 осіб, відповідно), виявлено вплив на розвиток непухлинної патології радіаційного та психосоціальних факторів. На основі результатів вибіркового анкетування у 2013-2015 рр. 235 УЛНА й 258 евакуйованих визначені складові, які обумовлюють хронічний психосоціальний стрес у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. За розробленою математичною моделлю розраховано прогноз поширеності хвороб системи кровообігу серед УЛНА на ЧАЕС. Розроблена концепція розвитку неонкологічної патології при надзвичайній радіаційній ситуації, обґрунтовані заходи щодо вдосконалення психосоціальної реабілітації постраждалих. Впровадження: опубліковано 16 і підготовлено до друку 5 наукові публікації, навчально-методичний посібник, інформаційний лист, методичні рекомендації (проект). Галузь використання: епідеміологія, гігієна, охорона здоров'я, клінічна радіобіологія, психіатрія і неврологія, медична психологія Опис продукції Метою розробки є отримання додаткової інформації із логічних відношень між змінними епідеміологічної метрики. Вони виражені у вигляді запропонованої концептуальної математичної моделі розвитку загального процесу хвороби в опроміненої популяції. Така формальна модель хвороби дозволяє розрахувати повний і внутрішньо несуперечливий опис епідеміологічної метрики хвороби, спираючись лише на часткові (неповні) реальні данні. Вперше в радіаційній епідеміологіії запропоновано використовувати систематичний природничо-науковий підхід. Автори роботи Антипчук К.Ю. Бєляєв Ю.М. Бомко М.О. Василенко З.Л Войчулене Ю.С. Гресько М.В. Губіна І. Г. Домашевська Т.Є. Капустинська О. А. Колосинська О.О. Кортушін Г. І. Краснікова Л.І. Крейніс Г.Ю. Куц К.В. Логановська Т.К. Маєвська І.О. Марценюк О.Д. Перчук І.В. Прикащикова К. Є. Терещенко С. О. Хабарова Т. П. Цуприков В.А. Чумак С.А. Чупровська Н.Ю. Ярошенко Ж. С. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити