Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0216U002326, 0111U000206 , Науково-дослідна робота Назва роботи Геохімія радіонуклідів у природно-техногенних системах Назва етапу роботи Керівник роботи Бондаренко Г.М., Дата реєстрації 16-02-2016 Організація виконавець Державна установа "Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України" Опис етапу Шляхом експериментального дослідження речовинного складу відходів та форм знаходження природних радіонуклідів (ПРН) в умовах хвостосховищ Придніпровького хімічного заводу (ПХЗ) встановлено, що міграційна здатність 226Ra визначається вмістом барію, розчинних сульфатів та залежить від вологості відходів. Міграційна здатність 210Pb визначається карбонатністю відходів, вмістом сульфатів, а також лужністю середовища. Міграційна здатність 210Pо визначається вмістом дрібнодисперсної фракції та кислотно-лужними умовами. На основі результатів експериментального дослідження речовинного складу та фізико-хімічних параметрів відходів, даних щодо мінерального складу уранових руд, які надходили на переробку на ПХЗ, визначені основні напрямки еволюції складу полімінеральної речовини хвостосховищ. Розроблена модель трансформації речовинного складу відходів. Показано, що зміна мінерального складу в умовах хвостосховищ, призводить до утворення нових мінералів з високою поглинаючою здатністю та зміщення величин рН в біля-нейтральну область, в якій спостерігається максимальна сорбція більшості радіонуклідів та важких металів. Тобто, бар'єрні (сорбційні) властивості самих відходів із часом мають покращуватися. Встановлено, що додатковий внесок техногенної складової ПРН від викидів Трипільської і Бурштинської ТЕС є незначним порівняно з їх вмістом у ґрунтах та не становить екологічної небезпеки. В якості показників техногенного надходження ПРН запропоновані підвищення відношення нуклідів 226Ra/234Th та збагачення ґрунтів ізотопами радію, зокрема 226Ra. На основі експериментального дослідження речовинного складу сучасних та палеогрунтів геологічного розрізу с. Старі Кадаки (Дніпропетровська обл.) встановлено, що вони є генетично пов'язаними за вмістом мікроелементів. Запропоновано величини вмісту мікроелементів в палеогрунті використовувати як реперні для оцінки ступеню забруднення ґрунтів у регіоні. Шляхом експериментального дослідження кінетики сорбції кобальту, марганцю стронцію та цезію встановлено, що за часом встановлення рівноваги та ступенем поглинання найбільш ефективними сорбентами є Na-модифіковані сорбенти: промислово модифікований бентоніт Черкаського родовища та модифікований в лабораторних умовах цеоліт Сокирницького родовища. Методом математичного моделювання встановлено, що ступінь ілітизації монтморилоніту за потенційних умов геологічного сховища РАВ в гранітах Коростенського плутону не перевищує 1%. Показано, що таке зменшення вмісту монтморилоніту не призводить до значного погіршення поглинаючої здатності буферу відносно Cs, Ra, Sr, Pu, U. Розроблені наукові засади довгострокового прогнозування геохімічної поведінки природних та техногенних радіонуклідів в природно-техногенних системах об'єктів зберігання та захоронення радіоактивних відходів з урахуванням трансформації їх мінеральної складової. Опис продукції Наукові засади довгострокового прогнозування геохімічної поведінки природних та техногенних радіонуклідів в природно-техногенних системах об'єктів зберігання та захоронення радіоактивних відходів базуються на комплексному підході до оцінки розподілу радіонуклідів з урахуванням трансформації мінеральної складової. Математичним апаратом прогнозування є моделі еволюції мінерального складу відходів та компонентів систем інженерних бар'єрів сховищ РАВ в залежності від їх початкового складу, фізико-хімічних та термодинамічних умов природно-техногенного середовища. Автори роботи Бастригіна Т.М. Бондаренко Г.М. Висотенко О.О. Демченко Л.В. Дмитрієва С.В. Колябіна І.Л. Кононенко Л.В. Кузенко С.В. Манічев В.Й. Марініч О.В. Перкатий К.Є. Сиротенко Г.І. Суботін А.Г. Ярошенко К.К. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити