Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0216U003302, 0111U001832 , Науково-дослідна робота Назва роботи Сформувати базу даних забезпеченості території Західного Полісся різними складовими агрономічних ресурсів Назва етапу роботи Керівник роботи Польовий Володимир Мефодійович, Дата реєстрації 26-01-2016 Організація виконавець Інститут сільського господарства Західного Полісся Опис етапу Об'єкт досліджень - агрокліматичні ресурси, агротехнології різного ресурсного забезпечення.Методи досліджень - польовий, лабораторно-аналітичний, порівняльний, математично-статистичний. Мета досліджень - встановлення взаємозв'язків між урожайністю сільськогосподарських культур, агрометеорологічними показниками та агротехнологіями різного ресурсного забезпечення з послідуючою оцінкою і обгрунтуванням напрямків ефективного використання агроресурсного потенціалу. За проведення оцінки агроресурсного потенціалу Західного Полісся встановлено, що за останні 25 років в області відбулись зміни агрокліматичних показників. Середньорічна температура повітря щорічно була вища кліматичної норми (7,1оС). За період 1991-2000 рр. вона становила 8,2оС і за період 2000-2010 рр. - 8,5оС, що відповідно на 1,1 і 1,4оС вище норми. Кліматичні зміни в області сприяли покращенню теплозабезпеченості сільськогосподарських культур впродовж вегетаційних періодів. Суми ефективних температур повітря вище 5о і 10оС збільшились відповідно на 19,6 і 41,7%. Відмічається також збільшення річної кількості опадів. За період 2001-2010 років їх випало 649 мм, що на 81 мм (14%) більше норми (568 мм). Менше (ймовірність 70%) кліматичної норми опадів випадає у періоди посівних робіт - квітні і вересні, відповідно на 15,5 і 12,7%. Показники гідротермічних коефіцієнтів за період вегетації польових культур знаходились в межах 0,9-1,6. Лише 2011 рік характеризувався як посушливий, де цей показник був найменшим - 0,9. Всі інші роки характеризуються як достатньо зволожені. Сформована і поповнена база даних агрокліматичних показників, продуктивності основних сільськогосподарських культур і забезпеченості їх запасами продуктивної вологи залежно від агротехнологій різного ресурсного забезпечення. Використання на добриво побічної продукції в поєднанні з внесенням мінеральних добрив, на провапнованих ділянках сприяло зменшенню втрат доступної вологи за вегетаційний період пшениці озимої на 12,4-40,4 мм (19,9-64,9%) і ріпаку озимого на 14,8-37,9 мм (15,0-38,4%). Втрати запасів продуктивної вологи за період вегетації ріпака озимого в 1,7-2,6 рази більші порівняно із втратами за аналогічний період на посівах озимої пшениці. Тривале сільськогосподарське використання дерново-підзолистого ґрунту за щорічного внесення мінеральних добрив, особливо підвищених норм, без вапнування, призводить до посилення процесу підкислення ґрунтового розчину (показник рН знизився з 4,6 до 4,2 і з 4,2 до 4,0). Технологія застосування хімічних меліорантів, яка передбачає повторне внесення двох норм вапна, розрахованих за гідролітичною кислотністю в поєднанні з використанням побічної продукції на добриво і внесення мінеральних добрив більш тривалий період (до 16 років) забезпечує близьку до нейтральної реакцію ґрунтового середовища (рНKCl 5,7). Застосування комплексу заходів (використання соломи на добриво і внесення мінеральних добрив на фоні післядії різних норм вапнякових меліорантів) з підвищення родючості дерново-підзолистого ґрунту забезпечило підвищення врожаю сільськогосподарських культур в 1,7-2,3 раза. Опис продукції База даних та оцінка показників гідротермічних ресурсів, агрохімічних показників грунту. Закономірності формування врожайності сільськогосподарських культур залежно від агротехнологій різного ресурсного забезпечення з урахуванням специфіки агрометеорологічних умов Автори роботи Євсюкова Ганна Олександрівна Деркач Ніна Адамівна Лужний Богдан Васильович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити