Звіт по науково-дослідній роботі. Бебешко Володимир Григорович; Мінченко Жанна Миколаївна. Визначення ролі генетичних та епігенетичних змін в геномі соматичних клітин у патогенезі хронічних лімфопроліферативних захворювань, їх діагностичної та прогностичної значущості

Реєстраційний номер

0216U003547, 0113U002317 , Науково-дослідна робота

Назва роботи

Визначення ролі генетичних та епігенетичних змін в геномі соматичних клітин у патогенезі хронічних лімфопроліферативних захворювань, їх діагностичної та прогностичної значущості

Назва етапу роботи

Керівник роботи

Бебешко Володимир Григорович; Мінченко Жанна Миколаївна,

Дата реєстрації

01-02-2016

Організація виконавець

Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України"

Опис етапу

Об'єкт дослідження - біологічний матеріал 131 хворого на множинну мієлому, хронічну лімфоцитарну лейкемію, неходжкінську злоякісну лімфому. Мета роботи - на основі вивчення характеру метилювання ДНК у співставленні зі статусом фрагментів реанжирування IgVH, спектром хромосомних аберацій, основними характеристиками генетичних систем крові та стадією захворювання визначити внесок генетичних та епігенетичних змін в геномі соматичних клітин в механізми розвитку та перебігу хронічних лімфопроліферативних захворювань у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання, в тому числі потенційних реципієнтів трансплантації стовбурових клітин периферичної крові. Методи дослідження - молекулярно-цитогенетичні, цитогенетичні, імуногенетичні, імунологічні, гематологічні, культуральні та статистичні. Аналіз молекулярно-цитогенетичного аналізу аномалії хромосом свідчить, що для верифікації діагнозу, прогнозу перебігу захворювання та вибору оптимальної тактики лікування найбільш важливими є наступні молекулярно-цитогенетичні маркери: t(8;14) - для лімфоми Беркітта, t(11;14) - для лімфом з клітин мантійної зони, t(14;18) - для фолікулярної лімфоми, t(4;14) та t(14;16) - для множинної мієломи. Вказано, що на прогноз перебігу ХЛПН впливають генетичні аномалії, які зустрічаються в хромосомах 12 (трисомія), 13 (делеція 13q14, 13q34) та 17 (делеція17p13.1). Одними з найважливіших цитогенетичних порушень для прогнозу клінічного перебігу ХЛПН є генетичні аномалії, які зустрічаються в хромосомах 12 (трисомія), 13 (делеція 13q14, 13q34) та 17 (делеція17p13.1). У пацієнтів із ММ концентрація ІЛ-6 і ФНП-? в сироватці ПК значно перевищувала показники здорових осіб. У хворих, які досягли ПР або ЧР зареєстровані достовірне зниженняі концентрації ФНП-?. Найбільш високі концентрації ФНП-? та ІЛ-6 визначені у хворих на ММ з резистентністю до ХТ. Кількість КУО-Ф кісткового мозку при множинній мієломі залежить від форми і стадії захворювання. Удосконалено алгоритм ведення реципієнтів аутологічної ТГСК: на етапі верифікації діагнозу необхідне проведення молекулярно-цитогенетичного аналізу аномалій хромосом - del17p, del13q, t(4;14), t(11;14) та їх сполучень, які мають прогностичне значення щодо відповіді на терапію. В пізній післятрансплантаційний період важливе значення мають результати повторного молекулярно-цитогенетичного обстеження хворих. В пізній післятрансплантаційний період слід провестив повторне молекулярно-цитогенетичне обстеження. Наявність алелей HLA-В*27, HLA-В*40 HLA-DRB1*04; HLA-DQB1*0302, свідчить про високий ризик рефрактерності до ВД ХТ, а при носійстві у генотипі хворого специфічностей HLA-А*01, HLA-В*14, HLA-DQА1*0103 прогнозують позитивний результат лікування. Найгірша відповідь на VAD терапію зареєстрована у хворих з А(II) фенотипом на III стадії ММ. Позитивна відповідь на трансплантацію асоційована з HLA-C*06 і HLA-DQА1*0101. Згідно з опрацьованим даним клініко-генетичного обстеження розроблено комплекс критеріїв прогнозування перебігу захворювання із урахуванням генетичного та епігенетичного статусу генома соматичних клітин хворих на ХЛПН.

Опис продукції

За результатми НДР запропонована оригінальна модифікація методу гібридизації, що дозволяє значно покращити якість препаратів та зменшити ризик помилкової детекції хибно-позитивних або негативних результатів. В багатьох випадках при використанні стандартної методики для мієломних клітин препарати виявляються незадовільної якості через наявність білкових включень та жирових крапель навколо ядер, а в деяких випадках плівки, що вкриває препарат. Це суттєво впливало на якість препаратів: значний фон (т.зв. "background") та велика кількість побічних сигналів значно ускладнювали проведення детекції та отримання точних результатів. Тому основними напрямками в покращенні якості препаратів інтерфазних ядер клітин кісткового мозку пацієнтів хворих на ММ були підбір режиму культивування клітин кісткового мозку, передгібридизаційна підготовка препаратів та постгібридизаційна відмивка препаратів. Після даної модифікації препарати мали значно кращу якість, реєструвалась достатня кількість ядер або метафазних пластинок,

Автори роботи

Балан Валентина Володимирівна
Дмитренко Олена Олександрівна
Мішаріна Жанна Анатоліївна
Сітько Валентина Віталіївна
Хоменко Віктор Іванович
Шляхтиченко Тетяна Юріївна

Додано/оновлено в НРАТ

2020-04-02