Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0216U006198, 0111U006141 , Науково-дослідна робота Назва роботи Вивчити видові особливості становлення мікробоценозу кишечника молодняку сільськогосподарських тварин і розробити методи профілактики та корекції порушень. Назва етапу роботи Керівник роботи Cтефанишин Ольга Михайлівна, Дата реєстрації 16-02-2016 Організація виконавець Інститут біології тварин НААН України Опис етапу Встановлено, що базисними мікроорганізмами кишкового мікробоценозу курей, гусей, перепелів та качок є біфідобактерії, лактобактерії і ешеріхії. Факультативна мікрофлора кишечника здорової птиці представлена ентеробактеріями, ентерококами, протеєм та грибами. Вміст кишкової палички у сліпих кишках перепелів знаходиться у межах 104-105 КУО/г, у курей-несучок - 106-107 КУО/г, а у гусей і качок 107-108 КУО/г. Кількість лактобактерій та біфідобактерій у кишечнику перепелів і курей становить 1010-1012 КУО/г, у качок 108 -1010 КУО/г, а у гусей виявлено лише 105-107 КУО/г лактобактерій та 106 -109 КУО/г біфідобактерій. Формування стійкого мікробоценозу кишечника курей за умов промислового утримання проходить протягом 3-х місяців. У складі мікрофлори порожнини сліпої кишки однодобових курчат домінує Escherichia coli, а у молодняку птиці шестидобового віку біфідо- та лактобактерії, вміст яких зростає до 60-ї доби. Критичним періодом становлення мікробоценозу кишечника перепелів є перші два місяці, які характеризуються зростанням кількості клітин кишкової палички із слабковираженими ферментативними властивостями та появою клітин протею. Критичним періодом у формуванні мікробоценозу кишечника качок можна вважати 20-ту добу життя. Як у тонкій, так і у сліпій кишках 20-денних качок виявлено зменшення загальної кількості клітин кишкової палички за рахунок штамів із нормальною ферментативною активністю, зростання кількості стафілококів непатогенних штамів, а також зниження активності амілаз та протеїназ у вмісті тонких кишок. Застосування біомаси каротиносинтезувальних дріжджів P. rhodozyma у раціонах сільськогосподарської птиці у критичні періоди росту та розвитку дозволяє попередити порушення складу мікрофлори кишечника та виникнення дисбактеріозу. Опис продукції Cпосіб корекції порушень складу мікрофлори кишечника сільськогосподарської птиці у критичні періоди росту та розвитку передбачає корекцію порушень мікробоценезу біомасою дріжджів Phaffia rhodozyma, який має такі переваги: не колонізує кишечник, а створює умови для розвитку власної мікрофлори, інактивує бактеріальні токсини та мікотоксини, посилює ензимну активність травного тракту, стійкий до антибіотиків. Додавання до раціону бройлерів біомаси дріжджів P.rhodozyma з 14-ти денного віку впродовж одного місяця збільшує загальний вихід м'яса на 0,87% і збереженість поголів'я на 0,54%. Автори роботи Камінська Марта Володимирівна Понкало Леся Ігорівна Попик Ірина Миколаївна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити