Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U000169, 0111U009909 , Науково-дослідна робота Назва роботи Етнонаціональні й гендерні відносини та повсякденне життя людей на Півдні України у ХIХ - ХХ ст. Назва етапу роботи Керівник роботи Чумак Володимир Михайлович, Дата реєстрації 23-01-2017 Організація виконавець Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського Опис етапу Об'єкт дослідження: українське суспільство у ХIХ - ХХ ст. Предмет: особливості етносоціальних і етнополітичних процесів та гендерний вимір повсякденного життя населення Півдня України у ХIХ - ХХ ст. Мета: комплексне дослідження історичних витоків етнонаціональних та гендерних відносин на Півдні України у ХIХ - ХХ ст., політики коренізації та її впливу на суспільство, історії жіночого повсякдення в Україні у 1920-ті роки. Методи дослідження: проблемно-хронологічний, статистичний, порівняльний, метод історичної реконструкції. На основі аналізу новітньої наукової літератури внесені пропозиції щодо корекції та уточнення попередніх висновків вчених, дослідження низки нових проблем, розв'язання яких дозволить наблизитися до об'єктивної оцінки змін, що сталися в жіночій сфері життєдіяльності за роки радянської влади. Доведено, що наукові праці Л.О.Смоляр повернули історії багато жіночих імен та сприяли утвердженню гендерної концепції в гуманітарній царині, а її громадсько-практична робота залучила в ряди поборників гендерної рівності десятки нових активістів. Новизна: вперше визначено місце творчої спадщини одеського історика Л.О.Смоляр у вітчизняній історіографії жіночого руху в Україні; підведені підсумки дослідження жіночого повсякдення радянської доби; запропоновано алгоритм полікультурного виховання студентів педагогічних ВНЗ. Галузь використання: наукові установи, ВНЗ, виконавчі органи місцевої влади. Опис продукції Досліджено дискусії, що точилися серед провідних державних та партійних діячів щодо "нового" бачення розвитку статевих та шлюбно-сімейних відносин у радянському суспільстві у 1920-ті роки. Визначено два головних напрями розвитку цих відносин, кожен з яких мав своїх прихильників. Наведено основні аргументи, якими оперували представники різних направлень, стверджуючи, що запропонована саме ними модель поведінки є найбільш актуальною для тогочасного суспільства. Визначено головні причини згортання політики експериментування з новою мораллю та зроблено висновок про те, що правлячій еліті все ж таки довелося повернутися до старої, дореволюційної парадигми сімейно-шлюбних відносин. Автори роботи Гізер С. М. Добролюбський А. О. Касілова В. М. Красножон А. В. Мануілова К. В. Шарова Т. П. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити