Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U000269, 0116U002868 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження кінематики Галактики з використанням власних рухів зір. Виявлення аномалій структури поверхні Місяця з використанням космічної фотометрії високої роздільної здатності (за даними GАІА та LR0)". Назва етапу роботи Керівник роботи Шульга Валерій Михайлович, Дата реєстрації 25-01-2017 Організація виконавець Радіоастрономічний інститут Національної академії наук України Опис етапу Реферат Звіт про НДР: 92с., 39 рис., 9 таблиць, 98 джерел. Об'єкт дослідження - зірки, галактики, позагалактичні об'єкти; поверхня Місяця і місячний реголіт. Метою дослідження, пов'язаного з використанням власних рухів зір було отримання кінематичних параметрів Галактики, зокрема кутової швидкості обертання на основі власних рухів зір з нового високощільного каталогу ХРМ2, що покриває всю небесну сферу. Результати викладено в 5 роботах (2 тези, 3 статті), а також в 3 усних доповідях на 2 конференціях. За цією частиною проекту на протязі 2016 року отримано такі результати: 1. На мові програмування Сі створена програма "VSH" для знаходження коефіцієнтів розкладу поля швидкостей зірок за векторними сферичними функціями. Також створено супутній комплекс програм на мові Сі, який включає перетворення координат з екваторіальної площини в галактичну ( "C-TRANSFORM"), розбиття даних за інтервалами зоряних величин, а в кожному інтервалі - розбиття сфери на площадки за допомогою бібліотеки Healpix ("HEAL_BIN_MAG"). Також написані скрипти з використанням засобів командного рядка Linux, необхідні для запуску створених програм, а також для обробки як користувачами Windows так і UNIX ОС. Створено комплекс програм "PLOTTING" для автоматичної побудови графіків за даними з декількох файлів одночасно. Дані при необхідності апроксимуються прямими лініями або середніми значеннями в інтервалах розглянутих величин. Цей комплекс програм незамінний, наприклад, при глобальному аналізі поводження власних рухів по всій небесній сфері в залежності від екваторіальних ?, ? або галактичних l, b координат або від зоряної величини. Програма "PLOTTING" неодноразово використовувалася для аналізу різних робочих версій каталогів XPM2 і XPMA. Написана програма обчислення наведених власних рухів "RPM". Через відсутність паралаксів для більшості об'єктів в сучасних каталогах "приведені власні рухи" є статистичним засобом оцінки відстаней до об'єктів. При порівнянні графіків "приведений власний рух M'V" - показник кольору (J-K) з графіком абсолютна зоряна величина MV - показник кольору (J-K), було проведено калібрування M'V, що дозволило визначити кордон між червоними карликами і рештою населення діаграми M'V- (J-K). Отриманий результат використовувався надалі при створенні каталогу XPMA . 2. За допомогою програми "VSH" були побудовані математичні моделі полів швидкостей зірок таких каталогів як XPM, XPM2, UCAC4, XPMA, TGAS. Проаналізовано залежність параметрів моделей від зоряної величини, а також від відстані для зірок, паралакси яких відомі. Для даних із TGAS (Tycho-Gaia Astrometric Solution) за допомогою програми розкладання за ВСФ були обраховані кінематичні параметри Галактики як функції відстані в діапазоні від 0 до 1200 пк, а також від зоряної величини G. Метод дослідження - Обробка спостережних даних, узагальнення і порівняльний аналіз даних, методи фотографічної і ПЗЗ-астрометрії, математичний апарат методу найменших квадратів, фільтрації даних, теорії ймовірностей і математичної статистики. Результати НДР частково опубліковані, частково підготовлені до публікації, а частково знаходяться в стадії аналізу. Вони можуть бути надані для використання всім зацікавленим організаціям та фахівцям в області астрометрії, небесної механіки та зоряної астрономії як в Україні, так і за її межами. Прогнозні припущення: - ймовірно уточнення зв'язку між координатною системою Hipparcos і системою ICRF2 та уточнення кінематичних параметрів Галактики. Метою дослідження, пов'язаного з виявленням аномалій структури поверхні Місяця із використанням космічної фотометрії високої роздільної здатності, є створення нових методів для дистанційної ідентифікації штучних та природних зрушень реголітового слою Місяця у ході космічної місії NASA Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO). Одержання нових даних про структуру, оптичні та фізичні властивості місячної поверхні із використанням даних високої роздільної здатності. Методи дослідження - отримання та аналіз просторових розподілів фазових відношень, фазових залежностей показників кольору для вивчення фотометричних властивостей реголіту поверхні Місяця. Результати викладено в 7 роботах (3 тези, 4 статті), а також на 2 конференціях. У проекті отримано такі результати: Зроблено оцінку масштабів і величини зміни структури місячної поверхні внаслідок дії на неї як природних, так і антропогенних чинників. Для цієї оцінки використані дані орбітальної фотометрії найвищої роздільної здатності у поєднанні з методом фазових відношень, який дає можливість оцінювати шорсткість світлорозсіювальної поверхні в масштабах менше елементу розділу зображення. Доведено, що розроблений авторами метод дає можливість фотометричної інтерпретації зображень місячної поверхні в термінах її шорсткості. Показано, що з використанням методу є можливість дистанційної ідентифікації місць осипів ґрунту та ударного розтопу. Надійність нового методу доведена детектуванням фотометричних аномалій, пов'язаних зі змінами структури поверхневого шару реголіту у місцях документованого впливу людської діяльності на реголіт Місяця. Розроблено інтерпретаційну основу для аналізу фотометричних даних про Місяць. Зокрема, це дає можливість дистанційної ідентифікації районів утворення нових кратерів, падіння невеликих комет або метеороїдних роїв на поверхню Місяця. Запропоновано механізм, що може призводити до появи темних променів (гало) навколо молодих кратерів. Механізм заснований на різниці фазових залежностей яскравості ореолів (променів) і їх навколишніх поверхонь. Із застосуванням методів фазових та часових відношень вивчені нові кратери природнього походження на поверхні Місяця; виявлені темні гало та променеві системи цих кратерів, що характеризуються значним нахилом фазової функції. Надано нове пояснення механізму, що може призводити до появи темних гало та променів навколо нових тільки но утворених місячних кратерів. Надано інтерпретацію утворення фотометричних аномалій, які пов'язані з дією газових струменів посадочних модулів космічних кораблів на місячну поверхню. Показано, що метод фазових відношень може бути успішно застосований не тільки для дослідження місць посадок, але і схилів молодих місячних кратерів, де процеси транспортування реголіту можуть бути сильно розвинені. Надійність нового методу дистанційного зондування доведено детектуванням фотометричних аномалій, пов'язаних з відомим впливом людської діяльності на реголіт Місяця. Запропоновано метод перетворення картографічних проекцій зображень, отриманих ширококутовими камерами з низьких орбіт, з урахуванням впливу рельєфу, і обговорений вибір цифрових карт рельєфу Місяця, які найбільш прийнятні для обробки даних камери LROC WAC. Розроблений новий метод побудови безшовних мозаїк розподілу відбивної здатності місячної поверхні із використанням даних камери LROC WAC космічного апарату LRO. Нові мозаїки застосовані для аналізу фотометричної аномалії у місячному Морі Хмар. Наявність аномалії можна пояснити відмінностями структури поверхні від оточуючих регіонів. Ця область може бути зоною неглибокого затоплення піднятої формації материкового складу. Матеріал цієї формації міг бути піднятий і змішаний із верхніми шарами ґрунту. За даними камери LROC WAC космічного апарату LRO вивчено ефект когерентного зворотного розсіювання поверхнею Місяця та знайдено, що ефект є малим у видимому світлі. Ширина опозиційного сплеску когерентного зворотного розсіювання становить 1-4°. Максимальна амплітуда сплеску близька до 8%. Показано, що фотометричне калібрування даних LROC WAC є близьким до середніх даних телескопічної абсолютної фотометрії. Проведено порівняльне дослідження місячних аномалій (так званих червоних плям) із використанням характеристик, виміряних космічними апаратами Clementine, LRO, та Chandrayaan-1. Північно- східний квадрант кратера Коперник показує себе як червона пляма на Місяці та є подібним до інших екструзій ріолітового хімічного складу. Показано, що червона пляма кратеру Копернік утворена із ріолітової екструзії шляхом удару. Асиметрія аномалії може бути пов'язана із відхиленням ударника від нормального падіння. Проведено моделювання розсіювання світла реголітоподібними частинками неправильної форми, які мають розміри набагато більше, ніж довжина хвилі падаючого світла з розмірним параметром ?? = 200 із використанням розривного методу Галеркіна у часовій області. Порівняння рішення DGTD для гладко огранених частинок з отриманим за геометрооптичною моделлю показує хороший збіг для кривих інтенсивності і поляризації в залежності від кута розсіювання. Якщо вводиться шорсткість поверхні у масштабі довжини хвилі, то дифузне розсіювання на шорсткуватих поверхнях втілюється в гладких і позбавлених особливостей кривих для всіх елементів матриці розсіювання, що узгоджується з лабораторними вимірами реальних зразків. Отримані у проекті дані можуть бути використані при плануванні і реалізації космічних місій до Місяця та інших безатмосферних тіл Сонячної системи космічними агенціями світу. Опис продукції У зв'язку з публікацією першого релізу проекту Gaia, що отримав назву Gaia DR1, ми створили новий каталог зірок - РМА, на основі використання наземних даних із каталогу 2MASS та даних космічного проекту Gaia DR1. В створеному нами каталозі РМА представлені положення, абсолютні власні рухи, а також запозичені із каталогу 2MASS та Gaia DR1 зоряні величини. Каталог покриває все небо від - 90 до +90 градусів схилення, включаючи Галактичну площину і містить приблизно 400 мільйонів об'єктів. Оскільки результати отримано як комбінацію наземних та космічних спостережень, то система положень каталогу повторює систему Gaia DR1, а система власних рухів є незалежною. Точність положень об'єктів із діапазону слабких зоряних величин у випадковому відношенні не поступається кращим світовим взірцям. Точність абсолютних власних рухів тих же об'єктів становить від 1 до 5 мас/рік в залежності від зоряної величини. Тому цей каталог можна розглядати як джерело, що надає якісно новий матеріал для дослідження кінематики зір Гал Автори роботи Ахметов Володимир Сабірджанович Курбатова Наталія Дмитрівна Федоров Петро Миколайович Цвєткова Вікторія Сергіївна Шульга Валерій Михайлович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити