Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U000442, 0116U003575 , Науково-дослідна робота Назва роботи Роль молекулярно-генетичних маркерів соматичних клітин, фармако-хімічних характеристик антигенів системи АВО та лікувальних засобів у виборі індивідуалізованих програм терапії хворих на хронічні лімфопроліферативні новоутворення Назва етапу роботи Керівник роботи Мінченко Жанна Миколаївна; Любарець Тетяна Федорівна, Дата реєстрації 03-02-2017 Організація виконавець Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" Опис етапу Об'єкт дослідження - клініко-гематологічні, імуногенетичні, молекулярно-цитогенетичн характеристики хронічних лімфопроліферативних новоутворень (ХЛПН), в тому числі хронічної лімфоцитарної лейкемії (ХЛЛ) та множинної мієломи (ММ). Мета роботи - на підставі результатів ретроспективних та проспективних клініко-гематологічних досліджень хворих на ХЛПН і молекулярно-цитогенетичних характеристик субстратних клітин сформувати пріоритетні групи спостереження для оцінки перебігу захворювань та ефективності сучасних програм їх терапії з урахуванням фармако-хімічних характеристик антигенів системи АВО. Методи дослідження - клініко-гематологічні, молекулярно-цитогенетичні, цитогенетичні, імуногенетичні, імунологічні, статистичні. Проаналізовано клініко-гематологічні характеристики 98 хворих на ХЛПН (опромінені та неопромінені особи), які знаходились на лікуванні у відділенні радіаційної онкогематології ІКР ННЦРМ протягом 2014-2016 рр. з урахуванням етапу обстеження, особливостей клінічного перебігу та ефективності програм терапії із застосуванням моноклонального антитіла анти-CD20 (ритуксимабу) для випадків ХЛЛ (61 пацієнт) та інгібітора протеасом (бортезомібу) для випадків ММ (37 хворих). Серед ускладнень ХЛЛ III-IV ст. в основній групі (постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС) переважала аутоімунна гемолітична анемія та bulky disease, трансформація в синдром Ріхтера мала місце у одного хворого з III ст захворювання. У пацієнтів з ММ М-протеїн був представлений переважно Ig А та каппа-ланцюгами, рідше Ig G та лямбда-ланцюгами, мієлома Бенс-Джонса у пацієнтів основної групи та групи співставлення (неопромінені особи) була діагностована з однаковою частотою. Встановлено, що поєднання аномалій хромосоми 13 (del13q34) з транслокацією t(4;14) та транслокації t(14;16) з аномаліями хромосоми 16 пов'язане з первинною рефрактерністю захворювання або мінімальною ефективністю терапії з розвитком ускладнень у хворих на ММ (Ro Spirman=0,33; p<0,05). Аналіз частоти фенотипів за системою АВО показав підвищену частоту розповсюдження антигенів групи В при збереженні генної рівноваги у хворих на ММ, які не досягли ремісії. У хворих на ММ на етапі встановлення діагнозу виявлено підвищену концентрацію сироваткових інтерлейкінів (ІЛ-6, ФНП-альфа) порівняно з контрольною групою (в 3,6 та в 3,2 раза, відповідно). Позитивна відповідь на ПХТ у переважної більшості пацієнтів з ММ (90 %) супроводжувалась зниженням концентрації ІЛ-6 та ФНП-альфа (в 1,7 раза і в 1,5 раза, відповідно). Результати проведених досліджень на основі аналізу ретроспективних і проспективних випадків ХЛПН та сучасних режимів ПХТ з урахуванням перебігу захворювання, а також клініко-гематологічних, молекулярно-генетичних, імуногенетичних, фармако-хімічних характеристик антигенів системи АВО хворих на ХЛЛ та ММ дозволили сформувати групи пріоритетного спостереження для подальших досліджень. Опис продукції Автори роботи Балан Валентина Володимирівна Бебешко Володимир Григорович Дмитренко Олена Олександрівна Мішаріна Жанна Анатоліївна Сілаєв Юрій Олегович Сітько Валентина Віталіївна Товстоган Анжела Олександрівна Хоменко Віктор Іванович Шляхтиченко Тетяна Юріївна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити