Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U000443, 0116U003574 , Науково-дослідна робота Назва роботи Роль мутацій гену BCR/ABL, хромосомних, молекулярно-генетичних порушень та імуногенетичних показників у формуванні підходів до оптимізації таргетної терапії хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію у віддалений період після аварії на ЧАЕС Назва етапу роботи Керівник роботи Дягіль Ірина Сергіївна, Мінченко Жанна Миколаївна, Дата реєстрації 03-02-2017 Організація виконавець Державна установа "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" Опис етапу Об'єкт дослідження - хворі на хронічну мієлоїдну лейкемію, які досягли глибокої молекулярної відповіді на терапію іматинібом. Мета роботи - визначити особливості клінічного перебігу, а також хромосомних порушень, динаміки рівня експресії гена BCR/ABL та імуногенетичних показників у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію, які досягли глибокої молекулярної відповіді на лікуванні інгібіторами тирозинкіназ. Методи дослідження - гематологічні, цитогенетичні, молекулярно-генетичні, імуногенетичні, культуральні та статистичні. Результати досліджень. Обстежено 48 хворих на ХМЛ, які досягли глибокої молекулярної відповіді на терапію інгібіторами тирозинкіназ. Встановлено, що у пацієнтів із ХМЛ без спленомегалії та числом лейкоцитів до 100 Г/л кумулятивна частота глибокої молекулярної відповіді була значуще більшою порівняно із пацієнтами з вираженою спленомегалією та лейкоцитами вище 100 Г/л (р < 0,05). Наявність транскрипту е14а2 визначена як фактор сприятливого прогнозу щодо досягнення глибокої молекулярної відповіді у пацієнтів з ХМЛ на терапії іматинібом. Досягнення повної цитогенетичної відповіді на 3 місяці терапії було асоційовано з високою вірогідністю досягнення глибокої молекулярної відповіді на терапію іматинібом впродовж 24 місяців лікування. Показано, що пацієнти, у яких на 3-му місяці терапії іматинібом рівень експресії гена BCR/ABL1 не перевищував 1 %, мали значуще вищу кумулятивну частоту досягнення глибокої молекулярної відповіді через 2 роки терапії, порівняно із пацієнтами, у яких рівень експресії гена BCR/ABL1 на ці ж строки складав більше 1 %. Досягнення рівня BCR/ABL1 <= 0,1 на 6 місяців терапії іматинібом було фактором сприятливого прогнозу щодо отримання глибокої молекулярної відповіді на терапію іматинібом впродовж 24 місяців лікування. Висока кумулятивна вірогідність досягнення глибокої молекулярної відповіді на 2 роки терапії зберігалася у пацієнтів, у яких велика молекулярна відповідь реєструвалася до 12-го місяця терапії (р < 0,001). Визначено, що глибока молекулярна відповідь асоційована з кращою 5 річною безподійною виживаністю, порівняно з пацієнтами, у яких реєстрували тільки повну цитогенетичну відповідь (93 % проти 50 %, р < 0,001), а також порівняно із пацієнтами, які досягли повної цитогенетичної та великої молекулярної відповіді на терапію іматинібом (93 % проти 69 %, р < 0,001). Не виявлено асоціативного зв'язку фенотипів систем АВО і Rh з формуванням глибокої молекулярної відповіді на терапію інгібіторами тирозинкіназ на рівні специфічності антигенних структур, що свідчить про відсутність селективного відбору на користь конкретного фенотипу. Виділено комплекс факторів що асоціювалися з формуванням глибокої молекулярної відповіді на лікування інгібіторами тирозинкіназ у хворих на ХМЛ, а саме: на час встановлення діагнозу - хронічна фаза ХМЛ, відсутність спленомегалії, лейкоцитоз нижче 100 Г/л, відсутність додаткових до транслокації t(9;22)(q34;q11) хромосомних порушень, транскрипт гена BCR/ABL1 е14а2; під час моніторингу - на третьому місяці терапії іматинібом - досягнення повної цитогенетичної відповіді та рівень експресії гена BCR/ABL1 <= 1 %, на 6-му місяці терапії - рівень експресії гена BCR/ABL1 <= 0,1 %, підвищення рівня та концентрації IFN-гама і ІЛ-2. Опис продукції Виділено комплекс клінічних, цитогенетичних, молекулярно-генетичних та імуногенетичних факторів що асоціювалися з формуванням глибокої молекулярної відповіді на лікування інгібіторами тирозинкіназ у хворих на ХМЛ. Автори роботи Балан Валентина Володимирівна Дмитренко Ірина Віталіївна Дмитренко Олена Олександрівна Малінкіна Тетяна Володимирівна Мартіна Зоя Володимирівна Парамонов Віктор Володимирович Федоренко Віра Григорівна Шляхтиченко Тетяна Юрівна Шолойко Валентина Василівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити