Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U000688, 0114U001061 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробити алгоритм гістологічного дослідження для визначення прогнозу при аденокарциномах товстої кишки з урахуванням зціплення морфологічних, гістохімічних та імуногістохімічних ознак Назва етапу роботи Керівник роботи Грабовий Олександр Миколайович, Дата реєстрації 21-02-2017 Організація виконавець Національний інститут раку Опис етапу Об'єкт дослідження: аденокарцинома прямої кишки. Мета роботи: підвищити достовірність індивідуального прогнозу розвитку різновидів КРР шляхом визначення комплексів об'єктивних прогностичних факторів та розробити алгоритм їхнього гістологічного дослідження з урахуванням зціплення морфологічних, гістохімічних та імуногістохімічних ознак. Методи дослідження та апаратура: гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, морфометричні, денсіометричні, статистичні; лабораторний рН-метр, ваги торсійні. Показано, що вміст ДНК у ядрах клітин АКТК, у зв'язку зі значною варіабельністю, не може виступати у якості самостійного критерія для визначення диференціювання пухлини та індивідуального прогнозу. У ранжованих рядах клітин аденом за кількістю ДНК у ядрах існує високий ступінь зв'язку між кількістю ДНК і загальним обсягом ядерцевих організаторів (r=0,92), а у злоякісних пухлинах ця залежність порушується. Показано, що варіабельність проліферативної активності як в АКТК різних G, так і в доброякісних пухлинах (2,17-98 %, r=0,58), не дає можливості з достатнім ступенем достовірності використовувати ІМ Кі-67 для визначення злоякісного потенціалу окремо взятої пухлини. АКТК за кореляцією кількісті ДНК у ядрах клітин та ІМ Кі-67 (r= від +1 до -1). Наявність чи відсутність експресії Bcl-2 та p53 в АКТК у цілому достовірно не відрізняється в пухлинах різних G. Наявність експресії Bcl-2 у клітинах пухлини призводить до більш значного (р=0,416, p<0,05), ніж p53 (р=0,313, p<0,05), збільшення ДНК в ядрах клітин АКТК. Гетерогенність клітинного складу АКТК за вмістом ДНК у ядрах клітин зменшується зі зростанням G, що проявляється збільшенням відносної частки клітин з ядрами, які найбільш відповідають функціонально активним (p<0,01). На основі рівняння пропорційних інтенсивностей Кокса отримана модель визначення вірогідності виживаності гарної якості для пацієнтів з АКТК G2 і G3, які мають збільшений середній вміст ДНК в ядрах пухлинних клітин. Розроблено алгоритм гістологічного дослідження цього типу пухлин. Останній передбачає, після встановлення гістологічного типу і диференціювання пухлини загальноприйнятими методами, визначення вмісту ДНК у ядрах пухлинних клітин, кількості та об'єму ядерцевих організаторів, індексу мічення Кі-67, експресії Bcl-2 і p53 з наступним розрахунком G і вірогідності виживаності 60 місяців, та дозволяє віднести пухлину до сприятливого чи не несприятливого гістологічного типу. Опис продукції Встановлення гістологічного типу і диференціювання пухлини загальноприйнятими методами. Визначення вмісту ДНК у ядрах пухлинних клітин, кількості та об'єму ядерцевих організаторів, індексу мічення Кі-67, експресії Bcl-2 і p53. Розрахунком G і вірогідності виживаності пацієнта 60 місяців. Віднесення пухлини до сприятливого чи не несприятливого гістологічного типу. Автори роботи Антонюк Сергій Анатолійович Грабовий Олександр Миколайович Колеснік Олена Олександрівна Тарасова Тетяна Олександрівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити