Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U000857, 0113U000141 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження молекулярних механізмів відповіді злоякісних клітин на дію ензимотерапії на основі голодування за аргініном Назва етапу роботи Керівник роботи Стасик Олег Володимирович, Кандидат біологічних наук Дата реєстрації 10-03-2017 Організація виконавець Iнститут біології клітини НАН України Опис етапу У відділі сигнальних механізмів клітини проведено вивчення впливу голодування за аргініном на білки та функції цитоскелету у клітинах пухлин. Дослідження організації цитоскелету та показників рухливості у клітинах людських меланом (SK-Mel 28 і WM793) та гліом (U251, U87) при голодуванні за аргініном виявили значні специфічні зміни морфології (зменшення розмірів клітин, зміна форми ламелоподій, відсутність довгих філоподій, втрата інтенсивного забарвлення актину на апікальних кінцях клітин) та реорганізацію актинових мікрофіламентів (відображається у зниженні інтенсивності флуоресценції F-актину, яка пов'язана зі зниженням рівня полімеризації актину), що викликають значне зниження міграції та інвазивності пухлинних клітин. Голодування пухлинних клітин за аргініном також приводить до деполімеризації тубуліну, основного компонента мікротрубочок - структурного елемента цитоскелету. Зміна досліджуваних показників рухливості та цитоскелетної організації пухлинних клітин є залежною саме від відсутності аргініну, оскільки за відсутності лізину таких змін не відзначено. Проаналізовано вплив дефіциту аргініну на активність окремих компонентів MAPK та PI3K/Akt/mTOR сигнальних шляхів. Показано, що динаміка фосфорилювання (активації) Akt1 та зміни фосфорилювання (активації) p38 MAPK у клітинах меланоми та гліоми за відсутності аргініну були схожими (кількість фосфорильованої форми відповідних білків зростала максимально впродовж першої доби культивування в аргінін-дефіцитному середовищі). За цих же експериментальних умов виявлені зміни рівня фосфорилювання рибосомного білка S6, однак ці зміни мали специфічний характер, залежний від типу клітинної лінії. В обох клітинних культурах (гліомі U251 та меланомі WM793) рівень фосфорилювання S6 знижувався впродовж 12 год культивування у безаргініновому середовищі. Однак, якщо в лінії U251 кількість фосфорильованої форми білка S6 залишалася на мінімальному рівні впродовж всього експерименту, то в клітинах меланоми WM793 виявили повторну активацію S6 на 24 год. Специфіка клітинної лінії проявлялась і на рівні фосфорилювання ERK1/2, який різко знижувався в клітинах гліоми, однак в клітинах меланоми він залишався незмінним. Показано, що за відсутності аргініну екзогенний донор оксиду азоту у низьких фізіологічних концентраціях (0,1 мМ) знижує здатність до відновлення клітинного росту, підсилює апоптоз, додатково знижує інвазивність та клоногенний потенціал але не рухливість клітин меланоми. Нами запропоновано, що відповідна комбінаційна терапія, яка включає аргінін-деградуючу ензимотерапію і екзогенний донор оксиду азоту, може бути використана в клініці для зменшення токсичних ефектів, пов'язаних з дефіцитом оксиду азоту в організмі. Опис продукції Голодування за аргініном провокує значні специфічні зміни морфології та реорганізацію актинових мікрофіламентів, що викликають значне зниження міграції та інвазивності пухлинних клітин меланом (SK-Mel 28 і WM793) та гліом (U251, U87). Проаналізовано вплив дефіциту аргініну на активність окремих компонентів MAPK та PI3K/Akt/mTOR сигнальних шляхів. Динаміка фосфорилювання Akt1 та зміни фосфорилювання p38 MAPK у клітинах меланоми та гліоми за відсутності аргініну були схожими. Показано, що за відсутності аргініну екзогенний донор оксиду азоту у низьких фізіологічних концентраціях (0,1 мМ) знижує здатність до відновлення клітинного росту, підсилює апоптоз, знижує інвазивність та клоногенний потенціал клітин меланоми. Нами запропоновано, що відповідна комбінаційна терапія, яка включає аргінін-деградуючу ензимотерапію і екзогенний донор оксиду азоту, може бути використана в клініці для зменшення токсичних ефектів, пов'язаних з дефіцитом оксиду азоту в організмі. Автори роботи Ігуменцева Н.І. Барська М.Л. Бобак Я.П. Вовк О.І. Воробець З.Д. Данилейченко В.В. Карацай О.В. Курліщук Ю.В. Маєвська О.М. Переверзєва Г.Г. Сенчук О.Ю. Сибірна Н.О. Стасик О.Г. Чернишук С.В. Шуваєва Г.Ю. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити