Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U001117, 0112U002429 , Науково-дослідна робота Назва роботи Рудоносність гіперсольвусних сієнітових інтрузій як перспективних рідкіснометальних об'єктів на Українському щиті Назва етапу роботи Керівник роботи Возняк Дмитро Костянтинович, Дата реєстрації 24-01-2017 Організація виконавець Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка Опис етапу Об'єкт дослідження - сієнітові масиви Українського щита: Яструбецький, Давидківський, Великовисківський, Азовський. Мета роботи - зробити висновок про перспективу рудоносності Давидківського, Великовисківського і Яструбецького сієнітових масивів, порівнявши їхні мінералогічні особливості з такими для Азовського сієнітового штоку. Методи дослідження - рентгенофазовий, електроннозондовий, рентгенофлуоресцентний, оптична мікроскопія, термометрія, кріометрія, ІЧ-спектрометрія. Відкриття у Приазовському мегаблоці Українського щита перспективного Азовського родовища з нетрадиційним складом руди (бритоліт+циркон+флюорит) заставило звернути увагу на інші мегаблоки щита з метою пошуку ознак наявності зруденіння подібного типу. Нетиповість Азовського Zr-REE родовища спричинена особливим складом магми і умовами формування Азовської інтрузії. Воно приурочене до однойменного штоку лужнопольовошпатових сієнітів, названих гіперсольвусними, які утворюються в умовах високої температури, порівняно помірного тиску і характеризуються специфічним складом породоутворювальних мінералів. Результати порівняння показали, що сієніти Яструбецького, Давидківського і Великовисківського масивів, так само як сієніти Азовського штоку, утворилися з розплаву. Всі чотири масиви представляють собою інтрузії гіперсольвусного типу. Температура кристалізації сієнітових порід коливалася від >700 до 1000-1200 °С і знижувалася у ряду: Великовисківська ? Азовська ? Давидківська ? Яструбецька інтрузії. У Яструбецькій завершальна кристалізація лужного польового шпату відбувалася у субсольвусних умовах. Гіперсольвусний шпат Великовисківської інтрузії збагачений на калій і відповідає складу санідину, в інших інтрузіях переважає мінерал анортоклазового складу. Кристалізація сієнітового розплаву супроводжувалася гетерогенізацією розплавів - відокремленням сольових розплавів від силікатного і розділенням останнього на салічну і фемічну частину. Відзначено вирішальну роль сольових лікватів у формуванні фосфатних (з бритолітом, апатитом) руд, а також індикаторне значення магматичного флюориту. Розплави, з яких кристалізувалися сієніти, це продукт диференціації магми за трендом Феннера, що супроводжувалася накопиченням феруму в залишковому розплаві. Азовські й яструбецькі сієніти, тіла яких розміщені в зонах глибинних розломів, утворилися із розплавів вищого рівня диференціації ніж давидківські і великовисківські, тіла яких приурочені до окраїн анортозит-рапаківігранітних плутонів. Дано прогнозну оцінку рудоносності гіперсольвусних інтрузій. Найближчим аналогом Азовської інтрузії за умовами утворення визнано Великовисківську. Опис продукції Відкриття у Приазовському мегаблоці Українського щита перспективного Азовського родовища з нетрадиційним складом руди (бритоліт+циркон+флюорит) заставило звернути увагу на інші мегаблоки щита з метою пошуку ознак наявності зруденіння подібного типу. Нетиповість Азовського Zr-REE родовища спричинена особливим складом магми і умовами формування Азовської інтрузії. Воно приурочене до однойменного штоку лужнопольовошпатових сієнітів, названих гіперсольвусними, які утворюються в умовах високої температури, порівняно помірного тиску і характеризуються специфічним складом породоутворювальних мінералів. Автори роботи Бельський Володимир Миколайович Возняк Дмитро Костянтинович Герасимець Ірина Миколаївна Гречановська Олена Євгенівна Кривдік Степан Григорович Кульчецька Ганна Олександрівна Курило Сергій Ігорович Черниш Дарина Сергіївна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити