Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U001501, 0115U000485 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробка концепції "динамічних функціональних мереж"на рослинних та тваринних моделях Назва етапу роботи Керівник роботи Кузнецова Юлія Олександрівна, Дата реєстрації 21-02-2017 Організація виконавець Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна Опис етапу Об'єктами дослідження були проростки пшениці в гідропонній культурі; культура клітин кісткового мозку щурів. Мета роботи. Отримання експериментальних даних для розробки теорії динаміки функціональних систем на основі розробленої нами концепції авторегуляції на прикладі системи "корінь-мікрооточення" та культура клітин, подальший розвиток теорії "епігенетичних механізмів старіння". Методи дослідження - цитологічні, культура клітин кісткового мозку, фізіологічні, біохімічні, імунологічні, статистичні методи оцінки результатів. Виявлено, що фторид натрію в дозі 10 мМ і підвищена температура (34 ?С) викликали виражене інгібування росту коренів проростків пшениці з 1-ї по 3-ю добу зростання в гідропонній культурі. Підвищена температура викликала більш виражене порівняно з фторидом натрію інгібування росту кореня. Виявили, що в коренях проростків пшениці контрольної групи вміст проліну збільшувався з 16,54 мкг проліну/мг білка на 24-у годину росту до 26,59 мкг проліну/мг білка на 72-у годину росту. В коренях проростків пшениці, які вирощували на середовищі з 10 мМ фториду натрію на 24-у годину росту, вміст проліну був в 2 рази більший, ніж в контролі. На 2-у та 3-ю добу росту вміст проліну в коренях проростків цієї експериментальної групи доствірно не відрізнявся від контролю. В коренях проростків, які росли при підвищеній температурі (34 ?С), вміст проліну на 24-у годину росту достовірно не відрізнявся від контролю, а на 2-у і 3-ю добу росту збільшувався на 72 та 98 % відповідно, порівняно з контролем. Внесення фториду натрію на 3-ю добу росту приводило до інгібування екскреції вуглеводів: їх вміст в контролі з 48-ї по 72-у годину росту збільшувався в 3 рази, а при рості на середовищі з 10 мМ фториду натрію - лише в 1,7 рази. Водночас інтенсивність екскреції білків збільшувалася, а амінокислот - не відрізнялася від контролю. Культивування проростків пшениці в середовищі з 10 мМ NaF та при температурі 34 ?С супроводжувалося інгібуванням росту проростків. Інгібування росту кореня NaF не супроводжувалося збільшенням вмісту проліну в коренях, при підвищеній температурі вміст проліну в коренях проростків пшениці збільшувався в усіх експериментальних варіантах. Інгібування росту кореня NaF та підвищеної температури супроводжувалося посиленням екскреції білків, вуглеводів та амінокислот. Патерн співвідношення різних компонентів у кореневих екзометаболітах був різним для різних варіантів культивування. Інтенсивність росту клітин кісткового мозку в культурі була різною, якщо їх отримували у інтактних тварин, тварин з Cu-індукованим фіброзом і тварин з фіброзом, які отримували НКМ. Морфологічно в кістковому мозку, виділеному в щурів, вдається виявити 8 типів клітин (лімфоцити, паличкоядерні і сегментоядерні нейтрофіли, мієлоцити, метамієлоцити, базофіли, моноцити, еозинофіли). Патерн морфотипів був різний в кістковому мозку інтактних тварин, тварин з фіброзом печінки, і тварин з фіброзом, які отримували НКМ. Кількість лімфоцитів у кістковому мозку тварин з Cu-індукованим фіброзом печінки була достовірно більшою, ніж у інтактних тварин і тварин з фіброзом, які отримували НКМ, а кількість нейтрофілів була меншою у тварин з фіброзом і у тварин з фіброзом, які отримували НКМ, порівняно з клітинами кісткового мозку інтактних тварин. Нейтрофіли, виділені з кісткового мозку тварин з фіброзом печінки, що отримували НКМ, в два рази швидше руйнувалися в системі in vitro в первинній культурі, ніж клітини, отримані у інтактних тварин. Отримані експериментальні дані підтверджують концепцію авторегуляції в системі "корінь-мікрооточення" Опис продукції Автори роботи А. Бондар М. Асадова М. Ковальова С. Огієнко Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити