Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U001571, 0115U002971 , Науково-дослідна робота Назва роботи Трансформація засад філософії в добу постмодерну Назва етапу роботи Керівник роботи Лях Віталій Васильович, Доктор філософських наук Дата реєстрації 01-03-2017 Організація виконавець Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України Опис етапу В дослідженні здійснена експлікаціябагатопланового поняття "доба постмодерну" крізь призму протилежній щодо "доби модерну" сукупності ідей та принципів, яківизначаютьспосіб існування та цінності західноєвропейської культури, а також істотно трансформують засади філософського осягнення сучасного глобалізованого та кризового соціального буття. До того ж постмодерна перспектива сучасного світу проявляється через феномен віртуальної реальності та симуляцію реальних процесів, де суб'єкт постає як нестабільний, з множинними ідентичностями, а виникнення віртуальних, хоча і деколонізованих, співтовариств свідчить про занепад співтовариств реальних. Поступове перетворення сучасного суспільства в суспільство постмодерне, в "суспільство ризику" принципово змінили основні акценти в тлумаченні цілої низки засадничих філософських проблем: свободи, справедливості, ідентичності, спільноти, прав людини та можливостей маніпулювання нею. Визначення "доби постмодерну" через сутнісний зв'язок з феноменом глобалізації (який зновуактуалізує проблему універсалізму/партикуляризму) втілюється в сучасній філософії, по-перше, як спроба критики різних форм універсалізму: універсальності людських цінностей (у філософії постструктуралізму), лінійної схеми розвитку людства (антропологія, політична філософія), теоретичного розуму, який витісняє практичний розум (аналітична філософія дії) тощо; а, по-друге, йдеться про необхідність виходу за межі зорієнтованих переважно на кантіанство нормативних понять та принципів. Адже соціальне та індивідуальне буття мають розглядатися не лише універсально, а й контекстуально, через реалістичну нормативну реконструкцію: наші уявлення мусять виводитися не апріорним шляхом, а реконструюватися як умови можливості відтворення вільного та гідного людини соціального буття. Тобто моральні норми та цінності висновуються не лише з гіпотетичної угоди, а й з життєвого світу людини. Гостра соціальна та цивілізаційна криза, що розгорнулася у сучасному "постмодерновому" світі приводить багатьох інтелектуалів до необхідності поглибленого осмислення світу та трансформації засад філософії. Відбувається поступове розчарування у постмодерністських підходах осягнення світу в добу Постмодерну та усвідомлення необхідності дотримання глибинних людських цінностей в умовах прискорення технологічного розвитку та активізації автономної і, водночас, солідаристськоїсамоорганізаційної мережевої практичної діяльності людей, що сприяє, зокрема, інтенсифікації досліджень в сфері практичної філософії. В роботі запропоновано цілісний історико-філософський підхід до концептуального спадку філософії Постмодерну, згідно з яким деконструкція постає однією з найпріоритетніших версій трансцендентальної філософії, поряд із такими визначальними трансцендентальними проектами, як Кантова критика й Гусерлева феноменологія. Дане дослідження сприяє поглибленню актуальних на сьогодні історико-філософських постмодерних студій в аспекті компаративного аналізу сучасних філософських підходів та традиційних засад філософського мислення. Підґрунтям такого стану речей у сучасній історико-філософській науці, пов'язаній з дослідженням філософського Постмодерну, стала тенденція до заперечення представниками цього напряму дієвості загальнонаукових методів у філософському мисленні, їхнє намагання "звільнити філософську мову" від "явних і прихованих абсолютних смислів, знаків через конотування, диференціацію таких смислів, перформацію мови". Зрештою, пошук основних і додаткових аргументів на захист семіотичної методології пізнання, сутності культури, її різноманітних форм існування -це основапостмодерністських соціогуманітарних та культурологічних операцій. Водночас, оскільки дослідження філософського Постмодерну на сьогодні пов'язані з різноманітними проблемами розвитку соціально-економічної, соціально-політичної реальності, проблемами історичного та культурного розвитку цивілізації, у дослідженні підкреслюється необхідність створення парадигмально різних "комплексів дослідницьких методологій", які б адекватно відтворювали історично і типологічно відмінні типи реальності людського буття, людської свідомості та мислення, про які почали говорити у зв'язку з виникнення феномену філософського Постмодерну. У висновках дослідження стверджується, що сьогодні є очевидною й потреба модернізації історико-філософських методик, які дозволяли б досліджувати історико-філософський процес у його констеляції надзвичайно складного синтезу досвіду мислення, досвіду свідомості і духовних практик, синтезу, який у відповідних історичних, соціальних і персонально-антропологічних конотаціях може мати різні ментальні і світоглядні наслідки. Опис продукції Опубліковано статті в збірках та фахових журналах: 51 публікація загальним обсягом 15,02 др.арк. Надруковано колективну монографію Обґрунтування цінностей: сучасні філософські дискурси / В.В. Лях, О.М. Йосипенко, В.М. Куплін, Р.В. Самчук, Л.А. Ситніченко. - К., 2016 - 336 с. (21 д.а) Автори роботи Йосипенко Оксана Миколаївна Куплін Володимир Михайлович Любивий Ярослав Валерійович Лях Віталій Васильович Пазенок Віктор Сергійович Райда Костянтин Юрійович Самчук Роман Володимирович Ситніченко Людмила Анатоліївна Усик Алла Володимирівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити