Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U003279, 0112U002266 , Науково-дослідна робота Назва роботи Мовний та мовленнєвий матеріал у його семантичній, структурній та функціонально-стилістичній інтерпретації Назва етапу роботи Керівник роботи Соколовська Світлана Францівна, Дата реєстрації 02-02-2017 Організація виконавець Житомирський державний університет імені Івана Франка Опис етапу Звіт про НДР: 10 с., 6 джерел. Об'єктом дослідження є фразеологізми з соматичним компонентом німецької мови. Предмет дослідження становлять структурно-семантичні, семантико-когнітивні та прагматико-функціональні характеристики концептів, репрезентованих ФСК. Мета: комплексне і систематичне вивчення обраної проблематики. Методи дослідження: Загальнонауковим методологічним підґрунтям дослідження є принцип антропоцентризму, відповідно до якого визначальну роль в усіх сферах діяльності людини відіграє суб'єктний чинник. Конкретно-науковою базою є функціональний підхід до аналізу мовних об'єктів, який дозволяє органічно поєднати постулати структурної лінгвістики з когнітивними та комунікативними принципами у дослідженні фразеологізмів. Згідно з настановами цього підходу, функціональне призначення мовної одиниці впливає на процеси формування її форми та значення. Дослідницькі завдання розв'язуються шляхом використання низки методів. На всіх етапах роботи послідовно застосовано індуктивний метод, відповідно до якого дослідження здійснено у напрямку "від аналізу конкретного матеріалу - до узагальнень та висновків". Метод словотворчого моделювання слугував інструментом виявлення шляхів утворення фразеологізмів та упорядкування корпусу останніх. Метод словникових дефініцій та пов'язаний з ним метод компонентного аналізу використано для встановлення словникового значення фразеологізмів. Аналіз мовного матеріалу, здійснено в термінах концептуальних метафор (R. Jackendoff, J. Lakoff) і метонімій (Z. K?vecses, G. Radden, K.-U. Panther, V. Evans, M. Green), а також застосування методу концептуального моделювання актуалізованого значення фразеологізмів (Д. О. Добровольский, С. А. Жаботинська) скеровано на виявлення когнітивних механізмів формування значення досліджуваних одиниць. До систематизації отриманих у такий спосіб даних застосовано метод фреймового моделювання. Інтерпретаційний метод використано для тлумачення змісту аналізованих одиниць у повноті їх дискурсних зв'язків та відношень. Результати та їх новизна: У дослідженні представлено теоретичне обґрунтування наукової проблеми, суть якої в установленні структурно-семантичних, когнітивних, та функціонально-прагматичних характеристик концептів, представлених фразеологізмами з соматичним компонентом німецької мови. Дослідження здійснено в річищі новітніх досягнень вітчизняної й зарубіжної фразеології. Аналіз ФСК стимулювався усвідомленням того факту, що попри наявність численних праць, присвячених проблемам дослідження соматичної фразеології, низка дискусійних питань так і не знайшла свого ґрунтовного висвітлення в наукових розвідках. Визначено, що соматичний код культури ? це універсальна моделююча мікросистема, яка дає можливість проникнути в закриту від нас сферу ментальності та репрезентувати національно-марковані особливості. Тіло людини ? це унікальний інформаційний код, який містить як архетипну, так і новітню інформацію. Підтверджено, що лексико-семантична група соматизмів презентує продуктивну групу у фразеології. Фразеологізми із соматичним компонентом складають близько 30% (2059 одиниць) фразеологічного складу німецької мови. Створено детальну класифікацію усіх КС ФСК (нас цікавили насамперед фразеоактивні соматизми) на основі запропонованих 12 пунктів, які впорядковують досліджену соматичну лексику. Встановлено, що серед соматизмів німецької мови фразеологічному переосмисленню максимальною мірою підлягають позначення видимих частин тіла. Характеристика результатів дослідження. Проведено дослідження ФСК на матеріалі лексикографічних джерел та низки текстових фрагментів трьох типів дискурсу а саме: рекламного (фармацевтичного), політичного (тексти політичних цитат) та магічного (тексти астрологічних прогнозів). Виокремлено ключові концепти, у яких акумулюється соматичний код культури за умов певного конкретного дискурсивного оточення. На основі дослідженого фактичного матеріалу маємо змогу стверджувати, що концепти (метахтонні, автохтонні та алохтонні) практично підтверджують та характеризують текстові фрагменти, що дало можливість створити когнітивну карту досліджуваних типів дискурсу. У фокусі когнітивно-дискурсивної парадигми були також досліджені особливості процесів кодування та декодування інформації. У площину нашого наукового інтересу потрапила соматична неофраземіка, предметом якої стали значення ФСК, аналіз їх вживання у мовленні, а також структуризація фраземоутворюючих моделей і механізмів у створенні принципів фразеографічної неологіки. Виокремлено основні позамовні фактори виникнення нових фразеологізмів. За кожною частиною неофраземи стоїть певний концепт, відповідно її фразотвірна структура дозволяє встановити зв'язки між концептуальними вузлами фрейму, та встановити їх інформативне значення. Було проаналізовано основні фразеотворчі механізми неологізації німецької соматичної фразеології, а саме: метафоризацію, метонімізацію, символізацію та сучасні дериваційні процеси. Результатом проведеного дослідження є виокремлення 4 сфер, на які відбуваються метонімічні перенесення; 5 сфер для метафоричного перенесення; 6 символів, які є діяльнісними для сучасного німецького суспільства; продуктивність явища модифікації, яке слугує джерелом актуальних концептів сьогодення. Використання результатів та продукції у навчальному процесі. На основі отриманих матеріалів вдосконалено комплекси методичного забезпечення із дисциплін: "Лексикологія", "Порівняльна типологія української та німецької мови", "Теорія і практика усного і письмового перекладу", "Лінгвокраїнознавство". Ключові слова: фразеологізм з соматичним компонентом, соматизм, ключове слово, соматичний код культури, концептуалізація, концепт, соматична неофраземіка, концептуальне перенесення. Опис продукції На основі отриманих матеріалів вдосконалено комплекси методичного забезпечення із дисциплін: "Лексикологія", "Порівняльна типологія української та німецької мови", "Теорія і практика усного і письмового перекладу", "Лінгвокраїнознавство". Створено детальну класифікацію усіх КС ФСК на основі запропонованих 12 пунктів, які впорядковують досліджену соматичну лексику. Встановлено, що серед соматизмів німецької мови фразеологічному переосмисленню максимальною мірою підлягають позначення видимих частин тіла. Автори роботи Виноградова О. Ю. Козаченко Ю. А. Майгун І. І. Макарчук Л. П. Максименко І. Г. Сидорук В. В. Тараба І. О. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити