Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U004000, 0116U008735 , Науково-дослідна робота Назва роботи Система управління та місцевого самоврядування в містах і селах Білорусі й України в 16-18 ст. Назва етапу роботи Керівник роботи Гурбик Андрій Олександрович, Дата реєстрації 10-01-2017 Організація виконавець Інститут історії України Опис етапу Проведена науково-пошукова роботу по виявленню джерел і наукової літератури та всебічного дослідження становлення і розвитку системи міського й сільського управління і самоврядування на основі комплексного аналізу його еволюції протягом 16-18 ст. на білоруських та українських землях у складі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Українського Гетьманату. Досліджено механізми місцевого управління й самоврядування в Україні у добу Великого князівства Литовського, роль місцевих урядників в судових земельних справах у період дії Статутів ВКЛ, повноваження українських старост / намісників / державців у системі місцевого управління в кінці XV - середині XVI ст., процес формування інституту правового захисту на теренах України у контексті розвитку місцевого самоврядування (друга половина XV-XVI ст.). Вивчено інституційні зміни в сільському самоврядуванні українських земель в контексті аграрної реформи XVI ст. та в подальший історичний період, відзначено вагому роль копних судів в контексті розвитку селянського судового самоврядування на українських та білоруських землях ВКЛ, а також визначено типологію й засадничі принципи міського самоврядування в Україні другої половини XVII-XVIIІ ст. Розглянуто структуру і порядок формування органів самоврядування в місті і на селі, виокремлено їх певні регіональні особливості, окреслено основні функції та напрямки діяльності органів міського та сільського самоврядування. З'ясовано адміністративний устрій і управління міст України та Білорусі в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст., регіональні особливості самоврядних та майнових засад на Лівобережній Україні в другій половині XVII ст., а також проаналізовано побутування міських магдебургій на Кременчуччині та міське управління й самоврядування в м. Кременчуці в другій половині ХVІІІ ст. Проаналізовано історіографію, джерела та перспективи дослідження теми взаємовідносин міського самоврядування і козацької адміністрація наприкінці XVII - початку XVIII ст., а також охарактеризовано "культуру громадян" у містах Гетьманщини в даний період. Доведено, що протягом 16-18 ст. в містах і селах Білорусі та України існувала і розвивалася система традиційного самоврядування, заснована на місцевих звичаях і традиції ("старині"), яка регулювалася принципами, зафіксованими в так званому звичаєвому (усному) праві. Зі зміцненням державних інститутів удосконалювалася система державного управління як в містах, так і в сільській місцевості. Ця система була заснована на нормах, зафіксованих в писаному праві (статути, устави, укази, привілеї, грамоти, універсали гетьманів тощо). Багато норм неписаного права увійшли в право узаконене писане. Історична традиція / "старовина" мала велике значення у ВКЛ, РП, УГ, що тривалий час знаходило відображення у владному принципі "старовини не рухати, новизни не вводити". У житті городян і сільських жителів Білорусі та України часто перепліталися традиція і "новина" - нововведені владою правила державного управління. Найбільш яскраво принципи самоврядування виявлялися в діяльності міських громад в містах з магдебурзьким правом і з самоврядуванням на місцевому українському/"руському" праві, а також в діяльності сільських громад (громада села, волості, сябринна спілка тощо). Доведено, що на період 17-18 ст. в Україні історично склалося кілька типів міського самоврядування. До першого належали магістратські міста на магдебурзькому праві, які отримали останнє ще за попередньої доби. Другий тип становили міста, які управлялися ратушами й не мали магдебурзького права, третій тип - невеликі міста і містечка без окремого постійного органу самоуправління, а самоврядування в останніх здійснювалося за принципом сільських громад. Особлива увага приділялася суттєвому приросту наукових знань з історії управління та місцевого самоврядування в містах і селах Білорусі й України в 16-18 ст., виявленню його специфіки в різних регіонах та в володіннях різної юрисдикції. Наукова значимість полягає в широті та динаміці викладу матеріалу, у з'ясуванні взаємозв'язку системи управління та місцевого самоврядування із потребами розвитку економіки й соціальної структури соціуму, а також із регіональними та загальноєвропейськими тенденціями суспільного розвитку. Опис продукції Проведена науково-пошукова роботу по виявленню джерел і наукової літератури та всебічного дослідження становлення і розвитку системи міського й сільського управління і самоврядування на основі комплексного аналізу його еволюції протягом 16-18 ст. на білоруських та українських землях у складі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Українського Гетьманату. Досліджено механізми місцевого управління й самоврядування в Україні у добу Великого князівства Литовського, роль місцевих урядників в судових земельних справах у період дії Статутів ВКЛ, повноваження українських старост / намісників / державців у системі місцевого управління в кінці XV - середині XVI ст., процес формування інституту правового захисту на теренах України у контексті розвитку місцевого самоврядування (друга половина XV-XVI ст.). Вивчено інституційні зміни в сільському самоврядуванні українських земель в контексті аграрної реформи XVI ст. та в подальший історичний період, відзначено вагому роль копних судів в контексті розвитку Автори роботи Блануца Андрій Васильович Ващук Дмитро Петрович Вирський Дмитро Станіславович Гуржій Олександр Іванович Кононенко Василь Петрович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити