Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0217U006064, 0116U005480 , Науково-дослідна робота Назва роботи Участь ННЦ ХФТІ в обробці даних експерименту CMS впродовж 2-го сеансу роботи Великого адронного колайдера в ЦЕРН і дослідницьких роботах з модернізації адронної калориметрії детектора CMS Назва етапу роботи Керівник роботи Левчук Леонід Геннадійович, Кандидат фізико-математичних наук Дата реєстрації 03-02-2017 Організація виконавець Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" НАН України Опис етапу У 2016 році інтенсивність поступу інформації в експерименті CMS на Великому адронному колайдері (ВАК) суттєво збільшено, що істотно підвищило вимоги до розподіленої системи, якя забезпечує обробку даних. Спеціалізований обчислювальний комплекс (ОК) ННЦ ХФТІ є активним елементом цієї системи. Комплекс працює на 2-му ярусі (Т2) ієрархічної грід-інфраструктури WLCG/CMS, і його ресурси використовуються для фізичного аналізу накопичуваної в експерименті інформації. ОК ННЦ ХФТІ, зареєстрований у базі CMS під ім'ям T2_UA_KIPT, є єдиним в Україні Т2-центром інформаційно-обчислювальної інфраструктури цього експерименту. У 2016 р здійснено подальшу підтримку Т2-центру T2_UA_KIPT. За рік на комплекс передано для обробки ~1000 Терабайт даних, які акумулюються в експерименті CMS. Це більше ніж за весь попередній час участі комплексу в розподіленій обробці даних з ВАК. (Всього з моменту запуску колайдера в центр T2_UA_KIPT було передано для обробки ~1.75 Петабайт даних CMS.) Незважаючи на труднощі, обумовлені великим недоліком (в ~3 рази щодо вимог CMS) обчислювальних і дискових ресурсів, вдалося забезпечити високу якість роботи комплексу в 2016 р. Керівництвом CMS підтримку комплексу T2_UA_KIPT в 2016 р. зараховано на рівні 7.6 FTE-місяців участі в експерименті, що є добрим результатом. Також продовжено роботи по фізичному аналізу накопичуваних в експерименті CMS даних. Виконано пошук SUSY-частинок на основі аналізу повної вибірки подій (протон-протонних зіткнень при енергії 13 ТеВ) обсягом 2.3 фбн-1, яку здобуто за весь 2015 р. Відбиралися події із зареєстрованою парою лептонів протилежного знаку з досить великими поперечними імпульсами і великим дисбалансом поперечного імпульсу ETmiss. Можливі процеси, які породжують таку сигнатуру, відповідають утворенню пари слептонів або протилежно заряджених чарджино в проміжному стані. Основними фоновими процесами при виділенні подій є утворення топ-кварків і народження пар масивних калібрувальних бозонів (WW і WZ). У разі пари лептонів одного сорту кінцевому стані ( або ee) потрібний також облік процесів Дрелла-Яна і народження пар Z-бозонів (ZZ). В межах досягнутої точності шуканий SUSY-сигнал не виявлений. Для кількісної оцінки міри згоди експериментального результату з передбаченнями СМ були сформовані контрольні вибірки подій для кожного з фонових внесків визначенням відповідних контрольних кінематичних областей (ККО). Спостерігається задовільна згода між МК-моделюванням і експериментом практично для усіх цих ККО. Виконано великий обсяг робіт з вивчення радіаційної стійкості сцинтилятора SCSN-81, який використовується в адронних калориметрах детектора CMS. Сеанси опромінення виконувалися на лінійному прискорювачі електронів ННЦ ХФТІ ЛПЕ-10 з енергією пучка на виході ~9.6 МеВ. Показано, що приміщення сцинтилятора в інертне середовище (вакуум або інертний газ - аргон) при опроміненні не призводить до послаблення ступеня деградації його світлового виходу. Більш того, з отриманих результатів витікає, що для відновлення оптичних властивостей пластичного сцинтилятора після його опромінення потрібний контакт з повітрям (киснем), і без такого контакту релаксації практично не відбувається. Здобуто нові дані про залежність деградації світлового виходу сцинтилятора від потужності дози, які знаходяться у згоді з виконаними раніше вимірами. З метою пошуку нових перспективних радіаційно-стійких сцинтиляційних матеріалів для адронної калориметрії CMS, які могли б в майбутньому замінити пластичний сцинтилятор SCSN-81, виконано роботи з вивчення радіаційних властивостей монокристалічних сцинтиляторів YSO:Ce, YAG:Ce і композиційних сцинтиляторів на їх основі. Сцинтилятори YSO:Ce і YAG:Ce мають високу радіаційну стійкість і значно більший світловий вихід, в порівнянні з пластичними сцинтиляторами. Проте час загасання для них є значно більшим, чим у пластичних сцинтиляторів, що може бути істотним стримуючим чинником для перспектив використання цих сцинтиляторів в експериментах на ВАК. Опис продукції У 2016 році інтенсивність поступу інформації в експерименті CMS на Великому адронному колайдері (ВАК) суттєво збільшено, що істотно підвищило вимоги до розподіленої системи, якя забезпечує обробку даних. Спеціалізований обчислювальний комплекс (ОК) ННЦ ХФТІ є активним елементом цієї системи. Комплекс працює на 2-му ярусі (Т2) ієрархічної грід-інфраструктури WLCG/CMS, і його ресурси використовуються для фізичного аналізу накопичуваної в експерименті інформації. ОК ННЦ ХФТІ, зареєстрований у базі CMS під ім'ям T2_UA_KIPT, є єдиним в Україні Т2-центром інформаційно-обчислювальної інфраструктури цього експерименту. У 2016 р здійснено подальшу підтримку Т2-центру T2_UA_KIPT. За рік на комплекс передано для обробки ~1000 Терабайт даних, які акумулюються в експерименті CMS. Це більше ніж за весь попередній час участі комплексу в розподіленій обробці даних з ВАК. (Всього з моменту запуску колайдера в центр T2_UA_KIPT було передано для обробки ~1.75 Петабайт даних CMS.) Незважаючи на труднощі, обумовлені великим Автори роботи Горбенко Євген Степанович Кліменко Кім Олександрович Ковальова Людмила Семенівна Куров Олексій Олександрович Левчук Леонід Геннадійович Лук'яненко Сергій Тимофійович Попов Віктор Пилипович Приставка Олександр Сергійович Сорокін Павло Володимирович Сорока Дмитро В'ячеславович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити