Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0218U000434, 0113U000208 , Науково-дослідна робота Назва роботи ОРГАНІЗАЦІЯ СЛУЖБИ УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМИ ПОСЛУГАМИ (в інтеграції з медичними стандартами, клінічними протоколами та DRG) Назва етапу роботи Керівник роботи Любінець Олег Володимирович, Дата реєстрації 30-01-2018 Організація виконавець Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Опис етапу СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМИ ПОСЛУГАМИ, МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ЗДОРОВ'Я, НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄС. Об'єкт дослідження: служби управління медичними послугами у сфері охорони здоров'я України, провідних країн ЄС і світу, система охорони здоров'я України, інструментарій та механізми управління галуззю і регулювання діяльності у сфері охорони здоров'я через організацію служби управління медичними послугами в інтеграції з медичними стандартами, клінічними протоколами. Мета роботи: дослідження інструментів та механізмів застосування стандартів та нормативів СОЗ, провідних країн ЄС і світу для розробки пропозицій щодо їх використання для організації служби управління медичними послугами (в інтеграції зі стандартами, госпітальним протоколами і DRG) СОЗ України. Методи дослідження: системний аналіз (обґрунтування напрямів та обраних методів вирішення завдань, розробка методики дослідження), ретроспективний (щодо перспектив розвитку галузі), метод експертних оцінок (отримання вихідної інформації, її підготовка та обробка для аналізу), математично-статистичні методи (визначення узгодженості отриманих результатів), порівняльного аналізу (узагальнення законодавчої бази щодо організації служби управління медичними послугами), методи описового та абстрактного моделювання (формулювання висновків). Для виконання поставлених завдань використано кількісні методи дослідження з широкого кола соціально-економічних та гуманітарних наук. Проблеми адаптації і функціонування соціально-економічних структур в умовах ринкових відносин сьогодні як ніколи надзвичайно актуальні. Повсюдне впровадження в соціальну сферу належного інструментарію та механізмів, широке використання маркетингових технологій у сфері медичних послуг - все це докорінно впливає на виробничі відносини. У сучасних реаліях для успішної конкурентоспроможної діяльності на ринку медичних послуг необхідно використовувати нові принципи управління, адекватні ринковій економіці. Дослідження показують, що теоретичний і практичний досвід традиційних методів управління сьогодні розумно поєднується з науковими основами маркетингу і новітніми інформаційними технологіями математичного і економічного моделювання. Особлива увага надається фундаментальним концепціям і принципам управлінського фінансування в тих галузях і структурах суспільства, в яких проблеми управління і ухвалення рішень щодо інвестування, ґрунтуються на принципах економічної значущості. Наприкінці XX століття з'явилася безліч наукових досліджень і публікацій, що вивчають вітчизняний ринок і відносини, які характеризують його. Однак у вітчизняній літературі проблема організації служби управління медичними послугами висвітлена ще явно недостатньо. В цілях підвищення ефективності використання ресурсів таких систем в умовах ринкових відносин є вкрай актуальними визначення і узгодження понятійного апарату такої системи, а також побудова науково-обґрунтованих моделей системи управління медичними послугами, їх опис і пошук варіантів оптимального функціонування. У сучасних умовах широкого впровадження інформаційних технологій актуальні наукові дослідження, що розкривають роль і ступінь формалізації управлінської й виробничої діяльності та можливості її моделювання. У дослідженні розкривається суть системи управління медичними послугами, зокрема управління безперервним покращенням якості медичних послуг. Представлено понятійний апарат термінів і характеристик, що описують ці системи. Обґрунтовано концептуальність побудованої моделі системи управління медичними послугами. Такий підхід визначення одних елементів системи за допомогою інших, з одного боку, дозволяє розкрити діалектику об'єктивних взаємозв'язків структур сслужби управління медичними послугами, з іншого - генетика таких взаємозв'язків довела об'єктивність відкритої моделі і її адекватність реальній системі. Результати. Застосування вищезазначених методів дослідження дозволить дослідити напрями удосконалення управління СОЗ та регулювання діяльності у сфері охорони здоров'я в Україні, провідних країнах ЄС і світу щодо організації служби управління медичними послугами і інтеграції зі стандартами, госпітальними протоколами та діагностично-розрахунковими групами (DRG), розробити моделі їх реалізації на національному, регіональному та місцевих рівнях, опрацювати науково-практичні засади регулювання вищезазначеної діяльності в України і на цій основі обґрунтовати доцільність створення інтегрованої служби управління медичними послугами та інтегрованої СОЗ України, а також здійснити оцінку сучасного стану та виявити проблеми управління вітчизняною СОЗ на різних її рівнях. На думку усіх охоплених проведеним кафедрою анкетуванням ООЗ - не слід інтегрувати у систему ринкових відносин підсистеми охорони здоров'я Міністерства оборони (66,0%), МВС(64,2%), СБУ(52,1%), прикордонної служби (49,8%) та пенітенціарної системи (27,4%). Кожен третій опитаний ООЗ (33,6±4,5%) та 42,9±4,8% лікарів-спеціалістів вважають доцільним впровадити у всю систему охорони здоров'я України ринкові відносини. 51,8±4,8% ООЗ та 40,9±4,8% лікарів-спеціалістів негативно оцінюють перехід усієї системи охорони здоров'я на ринкові відносини. Серед ООЗ 43,6±4,7% осіб позитивно оцінили надання ЗОЗ статусу некомерційних комунальних підприємств, серед лікарів-спеціалістів таких осіб було 29,5±4,5%. Негативну оцінку можливості переходу ЗОЗ у статус некомерційних комунальних підприємств дали 26,4%±4,2 ООЗ та 39,1±4,8% лікарів-спеціалістів. Ще відповідно 30,0% та 31,4% опитаних не змогли відповісти на поставлене запитання. Найбільш доцільною формою організації роботи сімейного лікаря опитані особи (57,3±4,7% ООЗ та 59,0±4,8% лікарів-спеціалістів) назвали працю сімейного лікаря у ЗОЗ, як найманого працівника на умовах, при яких він працює у даний час. Щодо інших організаційних форм роботи сімейного лікаря думки опитаних розділились наступним чином: ? сімейний лікар повинен працювати у комунальному некомерційному підприємстві за контрактом (19,0±3,7% ООЗ та 14,3±3,4% лікарів-спеціалістів); ? сімейний лікар повинен бути найманим працівником у комунальному некомерційному підприємстві (відповідно 7,3±2,5% та 8,6±2,7%); ? як найманий працівник у приватному медичному закладі (3,6±1,8% та 6,7±2,4%). Лише 12,7±3,2% ООЗ та 11,4±3,1% лікарів-спеціалістів підтримують думку МОЗ України про те, що оптимальною формою роботи сімейного лікаря є його праця, як фізичної особи підприємця, у власній приватній амбулаторії. Обчислення вартості та ціни медичних послуг у ЗОЗ, на думку осіб охоплених анкетуванням, повинні забезпечити: агенція фінансування медичних послуг (41,8±4,7% ООЗ та 47,6±4,9% лікарів-спеціалістів) або МОЗ України (20,0±3,8% ООЗ та 25,7±4,3% лікарів-спеціалістів). Кожен п'ятий опитаний ООЗ (20,9±3,9% ) та лікар-спеціаліст (21,9±4,0%) вважав, що розрахунок вартості та ціни медичних послуг слід робити у ЗОЗ; 17,3±3,6% ООЗ та 4,8±2,1% лікарів-спеціалістів відповіли, що лікар, який працює як ФОП, повинен сам вести такі розрахунки. Анкетування показало, що значний відсоток опитаних (47,4±4,8% ООЗ та 47,6±4,9% лікарів-спеціалістів) не розуміють принципу фінансування ЗОЗ за глобальним бюджетом і не змогли відповісти на запитання, чи поліпшить якість медичної допомоги фінансування ЗОЗ за принципом "Глобального бюджету". 20,9±3,9% ООЗ та 29,5±4,5% лікарів-спеціалістів відповіли на це запитання позитивно, а відповідно 31,8±4,4% та 22,8±4,1 % ? негативно На жаль, 68,1± 4,4% опитаних ООЗ та 83,8±3,6% лікарів-спеціалістів не знають методики обчислення вартості медичних послуг, а відповідно 70,0±4,4% та 84,8±3,5% ? методики обчислення ціни медичних послуг. Очевидно, це можна пояснити тим, що, як показують результати опитування, тільки у 24,6%±2,9 ЗОЗ надавались платні медичні послуги. Середня тривалість надання платних медичних послуг у цих ЗОЗ становила 3,7±0,21 років. Модель інтегрованої медицини є оптимальним варіантом організації служби управління медичними послугами населенню, особливо в умовах децентралізації. Вона дозволить уникнути фінансової та організаційної фрагментації в роботі медичних установ, мотивувати співробітників до раціонального розподілу поособового нормативу за рівнями надання медичної допомоги, забезпечити роботу базового механізму "гроші йдуть за пацієнтом". Загалом модель інтегрованої медицини дозволить істотно поліпшити спадкоємність в роботі медичних установ різного рівня, своєчасність і якість медичної допомоги, забезпечить оптимальне співвідношення витрати/якість. Галузь застосування: система охорони здоров'я України. Опис продукції Досліджено соціальні стандарти та фінансові нормативи бюджетного забезпечення у сфері охорони здоров'я в України та світі, запропоновано пропозицій щодо організації служби управління медичними послугами в інтеграції зі стандартами, госпітальними протоколами і діагностично-розрахунковими групами DGR Автори роботи Гржибовський Я. Л. Гутор Т. Г. Дутка І. Ю. Комар В. С. Любінець О. В. Олійник А. М.. Олексюк О. Б. Паробецька І. М. Пилипець Я. Д. Фуртак І. І. Ходор О. Є. Чемерис Н. М. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити