Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0218U000738, 0115U000764 , Науково-дослідна робота Назва роботи Динаміка афіксальної словотвірної системи українського іменника (суфікси жіночого роду). Назва етапу роботи Керівник роботи Білоусенко Петро Іванович, Дата реєстрації 12-02-2018 Організація виконавець Запорізький національний університет Опис етапу Об'єкт дослідження: становлення суфіксальної словотвірної підсистеми українського іменника жіночого роду від найдавніших часів до сучасності. Мета роботи: функціонально-семантичний опис динаміки суфіксальної деривації українського іменника жіночого роду впродовж писемного періоду функціонування української мови. Основними методами дослідження є описовий, порівняльно-історичний, зіставний та статистичний. Опрацьована фахова література з проблеми іменникової деривації від праслов'янської доби до сьогодення, зібрано й систематизовано мовні факти з пам'яток згаданих періодів. Систематизовано й покласифіковано мовні факти з пам'яток різних стилів і жанрів XI - поч. XXI ст. Cуфікс -ьба, -ба як в праслов'янську добу, так і в давній руськоукраїнській мові ХI-ХV ст. був продуктивним і активним формантом, завдяки якому, утворювалися іменники зі значенням опредметненої дії різних лексико-словотвірних типів. Новостворений варіант давнього -ина - суфікс -чина/-щина досить рано став сприйматися мовцями як окремий формант, активно брав участь у продукуванні відіменникових, відприкметникових та, у поодиноких випадках, віддієслівних просторових назв. Здатність творити локативи розвинулася на основі семантики сукупності, яка здавна була притаманна структурам на -ина. У джерелах ХІ-ХХІ ст. виявлено небагато іменників pluralia tantum. Серед них вичленовуються іменники на позначення назв осіб за місцем проживання, мешканців певних територій, найменування зі значенням опредметненої дії, назви місця, землі, угіддя або території. Творення множинних лексем відбувалося за допомогою словотворчих формантів -овичи; -ци (-цы); -ане (-яне) та матеріально не вираженого афікса. Деривати зі значенням pluralia tantum, як і композитні утворення, становили невелику за кількістю систему. Розмежування історичного словотвору й етимологічного аналізу дає підставу відмовитися від суфіксального j в словотворчій структурі похідних іменників типу гуща (gust-ja), суша (such-ja). Суфікси -ь, -ъ, -а в праслов'янській мові поєднували в собі дві функції: словотвірну і флексійну. В українській мові після занепаду зредукованих згадані форманти почали виконувати лише функцію флексій, а словотвірні значення дериватів - виражати значуща матеріальна відсутність афікса. Спеціалізація словотворчих формантів у вираженні стилістично нейтральних значень сприяла архаїзації деяких типів похідних з суфіксами жіночого роду, набуття девербативами й деад'єктивами додаткових відтінків у значенні, емоційно-експресивного навантаження. З іншого боку, попередні дослідження дають підставу стверджувати, що у формування деяких словотвірних типів з стилістично нейтральними значеннями суфікси жіночого роду набули особливої продуктивності. Результати дослідження використані в роботі викладачів кафедр української мови Запорізького національного університету, Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького та Бердянського державного педагогічного університету під час викладання таких курсів: "Історична граматика" (тема - "Українські іменникові словотворчі суфікси"), "Історія української мови" (тема - "Шляхи збагачення української літературної мови"), "Сучасна українська літературна мова" (тема - "Словотвірні категорії", "Українські іменникові словотворчі суфікси"), в авторському курсі проф. П.І. Білоусенка "Історична дериватологія української мови" (розділ "Історичний словотвір іменника"), "Aктyaльнi пpоблеми мopфoлoгiї й синтaкcисy", "Cучaснi теopiї гpaмaтиних знaчeнь". Студенти, магістранти, аспіранти й докторанти Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка використовують напрацьовані науковою школою проф. П. Білоусенка методи та прийоми досліджень дериваційних процесів праслов'янської мови, а також прийоми презентації мовних фактів; матеріали монографій за авторством П. І. Білоусенка, Т. В. Сіроштан, Н. М. Правди та В. М. Ліпич використовуються в навчальному процесі і Дрогобицького, і Мелітопольського педагогічних університетів. Опис продукції Опис словотвірної структури суфіксальних іменників жіночого роду відбувався за лексико-словотвірними типами від праслов'янської доби до сьогодення. Це дає змогу зіставити історію всіх іменникових словотворчих формантів та зробити висновки про вплив системи на розвиток її елементів, про закони й тенденції розвитку всієї дериваційної системи. Орієнтація на живу народну мову, інші інтра- та екстралінгвальні чинники допомогла виявити нові, самобутні риси у функціонуванні цього важливого фрагмента словотвірної системи. Автори роботи Ільченко Ірина Іванівна Іншакова Ірина Опанасівна Білоусенко Петро Іванович Вербич Святослав Олексійович Ліпич Вікторія Миколаївна Меркулова Оксана Володимирівна Приходько Ілона Мирославівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити