Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0218U001943, 0116U000057 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробити індивідуальні підходи до медикаментозного та апаратного лікування хворих з артеріальною гіпертензією різного ступеня тяжкості Назва етапу роботи Керівник роботи Сіренко Юрій Миколайович, Дата реєстрації 26-12-2018 Організація виконавець Державна установа "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска " Національної академії медичних наук України Опис етапу В результаті обстеження пацієнтів, що приймали 3 та більше антигіпертензивних препарати вторинну артеріальну гіпертензію виявлено у 11,52% пацієнтів. Частіше за все серед вторинних АГ було виявлено аденому наднирників та порушення функції щитоподібної залози, що в структурі вторинних гіпертензій склало 56,8%. Резистентну артеріальну гіпертензію виявлено у 31% серед пацієнтів, що приймали 3 та більше антигіпертензивних препаратів. Денервацію ниркових артерій було проведено у 8 пацієнтів (0,7%), серед тих, хто приймав 3 та більше антигіпертензивних препарати. Денервація ниркових артерій сприяла досягненню у всіх 100% пацієнтів цільового рівня АТ, зменшенню кількості антигіпертензивних препаратів в середньому з 5,5 до 3,5 за добу та була більш ефективною у пацієнтів від 40 до 60 років з більш високими цифрами артеріального тиску. Процедура була абсолютно безпечною, про що свідчить збережена функція нирок через 4,5 років після її проведення. Встановлено, що для резистентної артеріальної гіпертензії характерне переважання синдрому обструктивного апное сну важкого ступеня. У хворих з артеріальною гіпертензією реєструвалась дуже висока частота синдрому обструктивного апное сну. Резистентна артеріальна гіпертензія, поряд із більшою частотою, характеризувалась більшою тяжкістю синдрому обструктивного апное сну. Уперше встановлено, що вираженість позитивної динаміки при лікуванні постійним позитивним тиском повітря в дихальних шляхах залежала від тяжкості АГ, що визначалась рівнями офісного і центрального АТ, ураженням великих артерій як органів-мішеней, та зменшення рівня нічної гіпоксемії на фоні лікування. Виявлено високу ефективність лікування постійним позитивним тиском повітря в дихальних шляхах у поєднанні з антигіпертензивною терапією у хворих з артеріальною гіпертензію та синдромом обструктивного апное сну середнього і важкого ступенів у зниженні офісних систолічного артеріального тиску (на 11,09±4,47 мм рт. ст.) і діастолічного артеріального тиску (на 7,74±2,81 мм рт. ст.) з досягненням їх цільових рівнів, у зменшенні швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного типу (на 2,19±0,74 м/с) з досягненням нормальних значень цього показника, а також центрального систолічного артеріального тиску (на 10,52±3,84 мм рт.ст.) та центрального діастолічного артеріального тиску (на 7,61±2,82 мм рт.ст.). Факторами, які визначали прихильність хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом обструктивного апное сну до лікування постійним позитивним тиском повітря в дихальних шляхах, були маса тіла та тяжкість синдрому обструктивного апное сну. Це підтверджувалось наявністю незалежного зв'язку прихильності до лікування постійним позитивним тиском повітря в дихальних шляхах з масою тіла (B= 0,346; р = 0,005), індексом десатурацій (B = 0,432; р = 0,010) та тривалістю хропіння (B = 0,369; р < 0,001). Встановлено, що прийом антигіпертензивних препаратів телмісартану більш виражено знижував середньодобовий артеріальний тиск при прийомі в ранкові години порівняно з вечірнім прийомом, олмесартан краще знижував артеріальний тиск при прийомі в вечірні години, а прийом азилсартану однаково впливав на зниження артеріального тиску не залежно від часу прийому препарату. За впливом на зниження середньонічного АТ вечірній прийом олмесартану був більш ефективним порівняно з ранковим прийомом препарату, як в зниженні САТ, так і в зниженні ДАТ. Азилсартан достовірно краще знижував нічний ДАТ при прийомі в вечірні години порівняно з ранковим прийомом. Телмісартан більш ефективно знижував середньонічний як САТ, так і ДАТ при ранковому прийомі порівняно з вечірнім. Опис продукції Спосіб вибору пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією для проведення радіочастотної катетерної ниркової денервації. Основним завданням було створення способу відбору пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією для проведення радіочастотної катетерної ниркової денервації, у якому за рахунок здійснення нових дій, порядку їх виконання, визначення нових показників, та застосування визначених емпіричним шляхом їх граничних значень забезпечується більш об'єктивне та індивідуальне визначення доцільності проведення радіочастотної катетерної ниркової денервації та забезпечується підвищення ефективності антигіпертензивної терапії у хворих з резистентної АГ, значно знижується АТ. Поставлене завдання вирішувалося створенням алгоритму обстеження пацієнтів до, під час та після проведення денервації ниркових артерій, використовуючи показники ДМАТ та центрального АТ для контролю за ефективністю процедури денервації ниркових артерій. В результаті обстеження резистентну артеріальну гіпертензію виявлено Автори роботи Рековець Оксана Леонідівна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити