Реєстраційний номер
0218U002074,
0116U000189
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Розробити технологію лікування бронхіальної астми у дітей залежно від фено-генотипових особливостей організму
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Речкіна Олена Олександрівна,
Дата реєстрації
12-01-2018
Організація виконавець
Державна установа "Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України"
Опис етапу
Об'єкт: 213 дітей із бронхіальною астмою (БА). Мета - підвищення ефективності лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, на підставі нових наукових даних про асоціації поліморфних варіантів генів та встановлення кандидатних генів, які детермінують індивідуальну відповідь на препарати базисної терапії, формування фено-генотипів бронхіальної астми у дітей та розробки алгоритму диференційованого вибору схем базисної терапії за фено-генотиповими відмінностями. Методи - клінічні, анкетування, функціональні, імунологічні, генетичні, математичні, статистичні. Установлено провідні генотипи, їх ген-генні та ген-факторні взаємодії, що модифікують відповідь на лікування, підвищуючи в 2-3 рази ризик неконтрольованого перебігу БА: генотипи - AT2R1_СС/АС, eNOS T-786C_СС і NAT C41T_ТТ; ген-генні асоціації - AT2R1_АС + eNOS T-786C_СС та AT2R1_СС + NAT C41T_ТТ; ген-факторні асоціації - фенотип IgE-залежної БА при високих показниках вмісту загального IgE (> 400 МО/л) за наявності поліморфізмів АС/СС за геном AT2R1 у дітей віком до 12 років і генотипу eNOS T-786C_СС серед старших дітей. Виявлено фенотипи частково контрольованої та неконтрольованої БА за показниками вентиляційних порушень обструктивного типу, які пов'язані з певними генотипами: FVC, FEV1, MEF 75 % з поліморфізмом за геном АСЕ; FEV %, FEV / FVC %, MEF 25 % з поліморфізмом за геном AT2R1; FEV1 / FVC, MEF 25 % з делеційним генотипом за геном GSTM1. Розроблено технологію визначення ризику розвитку тяжкої неконтрольованої форми БА у дітей за індексом функціональних змін (ІФЗ) та індексом Кердо (ІК): при ІФЗ > 3,09 (зрив адаптаційних резервів) та ІК < 1 (ваготонія) ризик визнається високим, що дозволяє призначати індивідуальну базисну терапію, скоротивши час досягнення контролю за астмою на 3-6 місяців у 70,0 % хворих, що лікувалися раніше недостатньо ефективно, та зменшити частоту загострень астми на 30,0 %. Сфера застосування - педіатрія, пульмонологія, алергологія.
Опис продукції
У хворих на бронхіальну астму (БА) дітей визначають ризик розвитку тяжкої неконтрольованої форми захворювання шляхом обчислення рівнів функціональних резервів організму за індексом функціональних змін (ІФЗ) - (ІФЗ < 2,6 - задовільна адаптація, ІФЗ = (2,6-3,09) - напруга механізмів адаптації, ІФЗ > 3,09 - незадовільна адаптація та її зрив) та рівнів дисрегуляторних змін тонусу вегетативної нервової системи за індексом Кердо - ІК (ІК > 1 - симпатокотонія; ІК < 1 - ваготонія). При зриві адаптаційних резервів організму (ІФЗ > 3,09) та зсуві тонусу вегетативної нервової системи в бік ваготонії (ІК < 1) визначають підвищений ризик розвитку тяжкої неконтрольованої форми БА у дітей
Автори роботи
Ільїнська Ірина Федорівна
Копосова Ірина Вікторівна
Костроміна Вікторія Павлівна
Кравцова Оксана Миколаївна
Матусевич Валентина Георгієвна
Мельник Катерина Олександрівна
Петішкіна Валерія Миколаївна
Промська Наталія Вікторівна
Речкіна Олена Олександрівна
Россоха Зоя Іванівна
Руденко Сегрій Миколайович
Стриж Віра Олександрівна
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-02
