Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0218U002711, 0117U003056 , Науково-дослідна робота Назва роботи Динамічні режими геотехнологічних систем Назва етапу роботи Керівник роботи Блюсс Борис Олександрович, Дата реєстрації 24-05-2018 Організація виконавець Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України Опис етапу Виконано аналіз раніше розроблених методів оцінки запасів метану у газоносних вуглепородних масивах, з якого встановлено, що відомі методи визначення запасів метану дають суперечливі результати. Вдосконалено методи встановлення метаноносності вугільних пластів та гірських порід. Розроблено комплексний метод визначення запасів метану у вуглепородному масиві Донецького кам'яновугільного басейну на малих, великих та надвеликих глибинах залягання (більше 1800 м), в тому числі за межами глибин розвіданих запасів вугілля. Встановлено закономірності розподілу метану у вуглепородному масиві від ступеня метаморфізму вугільного пласта і умов його залягання, а також обсяг запасів метану у вуглепородному масиві Донецького кам'яновугільного басейну. Показано, що в дослідженнях, які проведені до теперішнього часу не розглянуті і не враховані аспекти перетворення вугілля на атомно-молекулярному рівні, не встановлені носії електричних зарядів та магнітні сигналів в бурих, кам'яних вугіллях і вуглистих сланцях. Встановлено, що традиційні методики вивчення структури вугільної речовини з використанням спектральних методів не адаптовані до досліджень електричних і магнітних властивостей. Проведено аналіз методик оцінки властивостей порід і стану гірського масиву на вуглегазових і газових родовищах. Визначено, що на сьогодні не існує універсальних методів для вирішення завдань цього класу з необхідною точністю. Проведено аналіз методів досліджень фізико-хімічних властивостей і молекулярної структури метастабільної вугільної речовини. На основі виконаних досліджень розроблено методику експериментальних досліджень властивостей і структури вугільної речовини. Результати досліджень, які отримані є науковою основою для вдосконалення методів оцінки параметрів електромагнітних процесів у вугіллі з метою розробки нових технологій видобутку і переробки вуглеводневих енергоносіїв. Визначено особливості геомеханічних процесів, які відбуваються в породному масиві і проаналізовано способи сумісного фізико-хімічного і імпульсного впливу на нього під час розробки вуглегазових і газових родовищ, що дозволило визначити шляхи підвищення ефективності газовидобувних підприємств. Обґрунтовано комплексний підхід до видобутку метану, в якому газовий тиск розглядається як частка фактора міцності, що впливає як на газовіддачу, так і на деформаційні властивості гірського масиву. Виконано аналіз способів обертального буріння і методів розрахунку параметрів процесів руйнування гірських порід при обертальному бурінні і моделей розрахунку динамічних параметрів процесу кавітаційної течії рідини. Встановлено чинники зниження ефективності буріння і математична модель розрахунку гідродинамічних параметрів потоку промивної рідини. Обґрунтовано параметри потоку промивної рідини в занурювальному кавітаційному гідроударнику (ЗКГУ), розроблено методику розрахунку геометричних параметрів ЗКГУ. На основі аналізу роботи ряду гірничих підприємств встановлені принципи системного і процесного підходу до управління матеріальними потоками, що дозволяють визначити результати роботи окремої функціональної області по її внеску в загальний робочий процес. При системному аналізі виробничих процесів на гірничих підприємствах актуальним є застосування транспортної логістики з позицій економічної, організаційно-економічної і інформаційної політики, оскільки управління інформаційними потоками визначально впливає на успішну діяльність гірничих підприємств. Сформульовані основні положення і способи реалізації процесного підходу до гірничих підприємств, які включають розробку математичних моделей і автоматизацію алгоритмів оптимізації систем управління на гірничих підприємствах, що дозволить підвищити ефективність їх роботи. Обгрунтовані основні вимоги, що пред'являються до імітаційної моделі транспортно-логістичної системи гірничих підприємств, і основні етапи її розробки з урахуванням величини матеріальних потоків. Показано, що великі запаси вугілля зосереджені в шламосховищах вуглезбагачувальних фабрик і вугільних ТЕС і ТЕЦ. Наведено результати дослідження якісно-кількісних характеристик шламосховища золошлакових відходів Ново-Краматорської ТЕЦ. Вузьким місцем переробки шламів є класифікація і зневоднення. Перспективно використання вібраційних грохотів з динамічно активною поверхнею, що вимагає досліджень їх параметрів. Техногенні родовища туфів приурочені до п'яти діючих базальтових кар'єрів Волині, де туф, знаходиться в відвалах, як супутня порода. Для цих туфів методом спектрального аналізу встановлено кількісний склад мікроелементів. Перспективні дослідження знеміцнення туфів водою і розробка способу рудопідготовки туфів з метою отримання заліза, міді і силікатної залишку для потреб будівництва. Основна технологія видобутку бурштину в Україні - свердловинний механіко-гідравлічний спосіб забезпечує вилучення бурштину менше 50%, він енерговитратний і негативно впливає на екологію. Перспективний напрямок - розробка способів і пристроїв з використанням води, повітря та вібрації. Опис продукції Аналіз методів оцінки запасів метану у газоносних вуглепородних масивах показав, що відомі методи визначення запасів метану дають суперечливі результати. Так, для умов Донецького кам'яновугільного басейну розрахункові значення коливаються від 0,8 до 25 трлн. м3. Головна причина протиріччя в оцінці запасів метану полягає в недосконалості методів визначення розрахункового значення метаноносності вуглепородного масиву. Вдосконалено регіональний гірничо-статистичний метод визначення метановіддачі та метаноносності вугільних пластів на основі встановлення закономірності впливу глибини на газовіддачу пластів вугілля, що має лінійний характер; вдосконалення формул Г.Д. Лідіна для обліку метановиділення з під- та надпрацьованих пластів-супутників і порід. Вдосконалено емпіріонатуралістичний метод визначення природної метаноносності порід шляхом розшифровки фізичного значення констант та універсалізації для різних гірських порід Донбасу. В межах розробленого методу було встановлено закономірності впливу глибини н Автори роботи Безручко К.А. Булат А.Ф. Васільєв Л.М. Лапшин Є.С. Надутий В.П. Софійський К.К. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити