Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0218U003362, 0115U000813 , Науково-дослідна робота Назва роботи Удосконалити лікування хворих на неходжкінські дифузні В-великоклітинні лімфоми з урахуванням іммуногістохімічних та молекулярно-генетичних маркерів Назва етапу роботи Керівник роботи Крячок Ірина Анатоліївна, Дата реєстрації 02-02-2018 Організація виконавець Національний інститут раку Опис етапу Мета роботи - визначити роль імуногістохімічних та молекулярно-генетичних маркерів у прогнозі перебігу неходжкінських дифузних В-великоклітинних лімфом, оптимізувати лікування хворих на неходжкінські дифузні В-великоклітинні лімфоми із застосуванням новітніх схем хіміотерапії. Проведено аналіз прогностичного значення імуногістохімічних та молекулярно-генетичних маркерів прогнозу перебігу захворювання у 267 хворих ДВКЛ. Не виявлено достовірної різниці в позитивній експресії таких маркерів, як Вcl-2, MUM1 і CD30 між групами пацієнтів, які відповіли на лікування першої лінії та первинно-рефрактерних пацієнтів (84,7 % і 82,1 %; 70,8 % і 60,0 %; 23,3 % і 25,0 % відповідно, р > 0,05 відповідно). Відзначалася тенденція до більш частої позитивної експресії CD10 в групі, які відповіли на лікування першої лінії: 44,3% і 28,6% відповідно, р> 0,05. Позитивна експресія Вcl-6 достовірно рідше відзначалася в групі пацієнтів первинно-рефрактерних (67,6 % і 36,4 % відповідно, р < 0,05). Виявлено, що IDO-позитивна експресія є важливим маркером, який пов'язаний зі зниженням виживаності без прогресування (ВБП) у хворих з ДВККЛ. 4-річна ВБП у групі IDO-позитивних пацієнтів склала 50 % в порівнянні з 73 % у групі IDO-негативних пацієнтів (р = 0,002). Встановлено, що 1-річна виживаність на 13 %, 3-річна на 12 %, а 5-річна на 11 % вищі у хворих, які отримували хіміопроменеву терапію у порівнянні з хворими, які отримували тільки хіміотерапію (р = 0,02). Метаболічний об'єм пухлини (MTV), оцінений при ПЕТ-КТ до початку лікування є незалежним прогностичним фактором. Значення MTV вище 1155 мл є прогностично несприятливим фактором та асоціюється з частим розвитком рефрактерності та прогресії захворювання не дивлячись на проведення ритуксимаб-вмісної терапії ризик прогресії зростає (p=0,005), ВШ =1,4 (95 % ВІ 1,1 -1,7) на кожні 100 одиниць зростання MTV. Наявність експресії c-myc та транслокації t (8;14) у хворих на ПМВКЛ не пов'язана з виживаністю (87,2 % в групі з с-myc "-" проти 93,3 % в групі з с-myc "+" (р?0,05), що не підтверджує їх прогностичну значущість. Визначено, що серед біологічних факторів для ДВВКЛ групи несприятливого прогнозу негативне прогностичне значення на показник 2-річної БПВ та 2-річної ЗВ має експресія білка BCL-2 (Р = 0,02 та Р = 0,03 відповідно). Показники безпосередніх та віддалених результатів терапії ДВВКЛ групи несприятливого прогнозу були найкращими в групі пацієнтів які отримували курси ХТ за схемою R-DA-EPOCH. У даній групі спостерігалися найвищі показники загальної відповіді на терапію (Р = 0,047) і частоти ПР (Р = 0,005) так віддалених результатів лікування (Р = 0,0096 для 2-річної БПВ та Р = 0,043 для 2-річна ЗВ). Проведення ПТ хворим на ДВВКЛ групи несприятливого прогнозу покращує результати терапії в усіх групах). Опис продукції Встановлено, що рівень експресії PD-L1 має незалежне прогностичне значення у хворих на неходжкінські дифузні В-великоклітинні лімфоми. При наявності у пацієнтів високого рівня експресії PD-L1 показники загальної виживаності та безрецидивної виживаності значно нижчі порівняно з низьким рівнем та/або відсутністю експресії PD-L1(р = 0,001). Автори роботи Є. Кущевий А. Мартинчик К. Філоненко Крячок Ірина Анатоліївна О. Алексик Титоренко Ірина Борисівна Я. Степанішина Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити