Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0218U005327, 0116U006934 , Науково-дослідна робота Назва роботи Інноваційні чинники сталого продовольчого забезпечення та розвитку біоекономіки в Україні Назва етапу роботи Керівник роботи Кирилюк Євгеній Миколайович, Дата реєстрації 12-09-2018 Організація виконавець Черкаський державний університет ім.Богдана Хмельницького Опис етапу Метою НР є отримання нових наукових знань, результатом яких стануть концепції, теорії, нові методи розв'язання проблеми продовольчого забезпечення та сприяння розвитку біоекономіки в Україні. Виявлено вплив різних етапів науково-технічного прогресу на процеси сталого продовольчого забезпечення та розвитку біоекономіки в Україні. Системно розкрито наслідки впливу "хімічної (зеленої) революції" та "генетичної революції" на процеси сталості продовольчого забезпечення. Визначено причини підвищення рівня монополізації агропродовольчого ринку. Доведено, що вигоди від широкого впровадження генетичних технологій у сільське господарство отримують, передусім, окремі країни - на практиці природним бар'єром на шляху поширення цих технологій є приватна власність на результати біотехнологічних досліджень. Встановлено причини нерівномірності розвитку як світового, так і вітчизняного агропродовольчого ринку, та виникнення диспропорцій, які гальмують тенденції сталого продовольчого забезпечення. Визначено особливості модифікації сільськогосподарської продукції та наповнення аграрного ринку внаслідок "хімічної (зеленої) революції" та "генетичної революції". Встановлено специфіку поділу агропродовольчої системи на три типи технологічних систем і диференціації аграрного ринку на три сегменти: ринок традиційної, генетично-модифікованої та органічної продукції. Виявлено принципові відмінності у системі організаційно-економічних відносин підприємств - виробників традиційної, генетично-модифікованої та органічної продукції. Обґрунтовано нові напрями товарних нововведень на основі генетично-модифікованої та органічної сировини, багато з яких визначатимуть розвиток агропродовольчого ринку в Україні на найближчі десятиліття. Виявлено тенденції загострення суперечностей і проблем, що існують у межах агропродовольчої системи в результаті монополізації виробничого циклу в секторі генетично модифікованої продукції. Встановлено ризики змішування потоків генетично-модифікованої і традиційної продукції, відсутності організаційного оформлення належності товаровиробників до генетично модифікованого сектору. Розкрито загрози концентрації процесів вертикальної інтеграції (як практично єдиної організаційної форми проникнення сучасних наукоємних технологій у всі ланки виробництва і збуту аграрної продукції) на рівні транснаціональних корпорацій. Здійснено порівняльний аналіз впливу традиційних інтенсивних технологій як наслідку "хімічної (зеленої) революції" та сучасних генетичних технологій на процеси сталості продовольчого забезпечення та збереження біорізноманіття. Виявлено бар'єри (інституційного, техніко-технологічного, фінансово-економічного, інтелектуального, ціннісно-гуманістичного характеру) на шляху поширення сучасних біотехнологій в Україні та обґрунтовано організаційно-економічні рішення щодо їх нівелювання. Запропоновано індикатори оцінки розвитку біоекономіки в країні, що включають інституціональні, ресурсні, фінансово-економічні, соціальні та екологічні групи індикаторів. Обґрунтовано основні напрями державної політики в сфері сучасних біотехнологій, спрямовані на розвиток і, в подальшому, на комерціалізацію науки, розширення фінансових механізмів інвестування, захист прав товаровиробників і споживачів. Доведено визначальну роль міжнародних організацій в розвитку ринку біотехнологій, що включає моніторинг наукових розробок і виробництва, уніфікацію вимог і правил торгівлі та маркування, інформаційний обмін, охорону інтелектуальної власності, проведення наукових досліджень. Визначено специфіку та параметри впливу окремих чинників, що визначають ціну органічної продукції (відмінності в урожайності та продуктивності, характер сівозміни, ризик знищення врожаю та втрати при зберіганні, витрати на НДДКР). Встановлено ключові проблеми і загрози, пов'язані із якісними показниками продовольчого забезпечення в Україні. Виявлено проблеми у сфері якості, зумовлені інтенсифікацією систем тваринництва в сучасних умовах. Обґрунтовано, що неякісне продовольче забезпечення має глибинні першопричини соціально-економічного характеру. Запропоновано комплексний підхід до їх розв'язання і нівелювання, який не обмежується підвищенням ефективності системи державного нагляду (контролю) та успішною гармонізацією вітчизняної системи технічного регулювання із європейською. Доведено помилковість уявлень про обов'язкову шкідливість процесів генетичної модифікації у тваринництві. Проаналізовано європейську та національну системи технічного регулювання у сфері виробництва й обігу продовольства та обґрунтовано шляхи удосконалення останньої. Виявлено проблеми, які знижують ефективність в Україні санітарних і фітосанітарних заходів у сфері виробництва й обміну продуктів харчування, продовольчої сировини тваринного походження та кормів. Забезпечено подальший розвиток інноваційного процесного підходу до гарантування безпечності продовольства в Україні. Визначено специфіку сучасних європейських систем сертифікації якості продукції тваринництва, які можуть стати прототипом сучасної української системи сертифікації. Виявлено тенденції розвитку загальноєвропейської системи обов'язкового маркування благополуччя тварин при виробництві окремих видів тваринницької продукції та поширення добровільних систем сертифікації за програмами захисту тварин та показано можливості їх впровадження в Україні. Визначено організаційно-економічні чинники і розроблено методичні підходи до гарантування якості та безпечності вітчизняної харчової продукції в умовах функціонування зони вільної торгівлі з ЄС. Запропоновано сучасні підходи і напрями поліпшення знань про вплив низки речовин і складників, які містяться у продуктах харчування, на здоров'я людини. Обґрунтовано систему заходів зі збільшення місткості внутрішнього ринку продуктів харчування зі значною часткою доданої вартості, розвитку конкурентного середовища, удосконалення системи ціноутворення на високоякісну продукцію тваринництва, інфраструктурного забезпечення її збуту, прийняття основ державної політики у сфері здорового харчування. Обґрунтовано комплекс методів та інструментів стимулювання експорту сільськогосподарської продукції і продовольства із високою часткою доданої вартості, більшість із яких належать до "зеленої скриньки" СОТ та не можуть обмежуватися. Запропоновано концептуальну схему Державної програми сприяння експорту сільськогосподарської продукції із високою часткою доданої вартості, спрямовану на створення нової конкурентної моделі розвитку аграрного сектору. Здійснено сценарний прогноз розвитку ринку органічної продукції (рослинництва і тваринництва), на основі якого обґрунтовано ключові елементи організаційно-економічного механізму розвитку великотоварного органічного сектору тваринництва (який залишається нерозвиненим), та стимулювання експорту органічної продукції. Вказано на продуктові, техніко-технологічні й біотехнологічні інновації, які дозволяють нівелювати негативний вплив інтенсифікації та хімізації виробництва, і запропоновано економічні інструменти сприяння впровадженню цих інновацій. Обґрунтовано доступні для України інноваційні рішення у сфері виробництва і переробки продукції рослинництва й тваринництва, які поєднують розвиток сучасних біотехнологій із удосконаленням ведення органічного виробництва та захистом навколишнього середовища. Запропоновано економічні механізми сприяння реалізації біотехнологічних рішень, які, по-перше, зменшують ризики попадання в організм людини разом із продуктами харчування хімічних елементів і сполук, які викликають різного роду захворювання (у т. ч. ракові), тобто роблять їжу безпечнішою; по-друге, дозволяють підвищувати якість продукції тваринництва завдяки збільшенню вмісту ?-3 ПНЖК та інших корисних для людського організму речовин, зменшенню рівня підшкірного і внутрішньом'язового жиру, посиленню генетичної стійкості тварин до хвороб; по-третє, підвищують ефективність функціонування агропродовольчої системи загалом. У результаті забезпечення населення країни якісними продуктами харчування можна поєднати з Опис продукції Розроблено: 1) базові положення методики оцінювання ризиків у діяльності операторів ринку продукції тваринництва і продуктів харчування тваринного походження; 2) теоретичні засади стратегії сталого продовольчого забезпечення в Україні; 3) базові положення концепції програми "Біотехнологічний стартап"; 4) зміни до основних положень прийнятого за основу проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів"; 5) концептуальну схему Державної програми сприяння експорту сільськогосподарської продукції із високою часткою доданої вартості; 6) базові положення методики індикативного (трансфертного) ціноутворення на ринку продукції тваринництва. Автори роботи Білик Вікторія Вікторівна Голікова Катерина Павлівна Дібрівна Світлана Борисівна Дуб Богдана Станіславівна Кирилюк Євгеній Миколайович Кирилюк Ірина Миколаївна Клочан Вячеслав Васильович Конограй Володимир Анатолійович Майба Віталій Васильович Пасічна Юлія Григорівна Прощаликіна Аліна Миколаївна Стільник Віта Володимирівна Тіщенко Владислав Олександрович Швець Володимир Валентинович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити