Реєстраційний номер
0218U005596,
0116U000189
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Розробити технологію лікування бронхіальної астми у дітей залежно від фено-генотипових особливостей організму
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Речкіна Олена Олександрівна,
Дата реєстрації
28-12-2018
Організація виконавець
ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України"
Опис етапу
Об'єкт: 226 дітей із бронхіальною астмою (БА). Мета - підвищення ефективності лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, на підставі нових наукових даних про асоціації поліморфних варіантів генів та встановлення кандидатних генів, які детермінують індивідуальну відповідь на препарати базисної терапії, формування фено-генотипів бронхіальної астми у дітей та розробки алгоритму диференційованого вибору схем базисної терапії за фено-генотиповими відмінностями. Методи - клінічні, анкетування, функціональні, імунологічні, генетичні, математичні, статистичні. Встановлено провідні генотипи, що модифікують ризик неконтрольованої БА, підвищуючи його в 2-3 рази: генотипи AT2R1 СС/АС, eNOS T-786C СС і NAT C41T ТТ; генні асоціації AT2R1 АС з eNOS T-786C СС та AT2R1СС з NAT C41T ТТ; ген-факторні асоціації - фенотип БА з IgE 400 МО/л і більше за наявності генотипу AT2R1 АС/СС та/або eNOS T-786C СС. Розроблено технологію визначення ризику неконтрольованої БА у дітей за індексом функціональних змін (ІФЗ) та індексом Кердо (ІК), коли при ІФЗ > 3,09 (зрив адаптації) та ІК < 1 (ваготонія) діагностують високий ризик і посилюють об'єм базисної терапії, що дозволяє досягти контролю астми у 70,0 % хворих, а також зменшити частоту загострень БА на 30,0 %. Розроблено алгоритм прогнозу ризику несприятливого перебігу БА у дітей, який дозволяє шляхом обчислення суми прогностичних порогів для найбільше інформативних клініко-анамнестичних маркерів підтвердити наявність ризику середньотяжкого та/або тяжкого перебігу БА з достовірністю 95,0 % та спростувати цей ризик із достовірністю 80,0 %. Розроблено спосіб лікування персистуючої бронхіальної астми у дітей із різними IgE-залежними фенотипами та генотипами за геном AT2R1, що підвищує рівень контролю астми в 3,4 рази за рахунок зменшення частоти денних і нічних симптомів, потреби в бронхолітиках короткої дії та відновлення експіраторного потоку повітря в легенях за показником об'єму форсованого видиху ОФВ1 на 16,5 %. Сфера застосування - педіатрія, пульмонологія, алергологія
Опис продукції
Складають індивідуальну комбінацію препаратів для кожної дитини окремо, для чого визначають персональний фенотип шляхом визначення вмісту загального IgE у сироватці крові й генотип за геном рецептору ангіотензину ІІ типу 1 - АT2R1, та для осіб із вмістом загального IgE 400 МО/л і більше при генотипі AT2R1-1166CC додатково до інгаляційного глюкокортикостероїду (ІГКС) призначають бета2-агоніст пролонгованої дії (LABA) одночасно з антагоністом лейкотрієнових рецепторів (АЛТР), при генотипі AT2R1-1166АC - монотерапію АЛТР; для осіб із вмістом загального IgE не вище 400 МО/л при генотипі AT2R1-1166СC - до ІГКС призначають тільки LABA, а при генотипі AT2R1-1166АC - призначають монотерапію ІГКС
Автори роботи
Ільїнська Ірина Федорівна
Варицька Ганна Олександрівна
Кир'яченко Світлана Петрівна
Копосова Ірина Вікторівна
Костроміна Вікторія Павлівна
Кравцова Оксана Миколаївна
Матусевич Валентина Георгієвна
Мельник Катерина Олександрівна
Петішкіна Валерія Миколаївна
Промська Наталія Вікторівна
Речкіна Олена Олександрівна
Россоха Зоя Іванівна
Руденко Сегрій Миколайович
Стриж Віра Олександрівна
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-02
