Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U000466, 0116U001021 , Науково-дослідна робота Назва роботи Розробити діагностично-лікувальні заходи для жінок з акушерською патологією з урахуванням інтергенетичного інтервалу Назва етапу роботи Керівник роботи Туманова Л.Є., Жабченко І.А., Дата реєстрації 31-01-2019 Організація виконавець ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук'янової Національної академії медичних наук України" Опис етапу В результаті досліджень визначено, що вагітні жінки з великим інтергенетичним інтервалом складають значний сегмент в загальній кількості вагітних і спостерігається чітка тенденція до їх збільшення Даний контингент вагітних помітно виділяється обтяженим соматичним та акушерсько-гінекологічним анамнезом, високим рівнем ускладнень перебігу пологів та післяпологового періоду. У цих жінок прояви мастопатії визначались достовірно частіше, відмічався підвищений рівень передракової патології шийки матки (22,5 %). У вагітних жінок з великим інтергенетичним інтервалом формується часткова недостатність локального імунітету цервікального каналу, яка реалізується нестачею синтезу секреторних імуноглобулінів класу А і супроводжується появою у цервікальному слизу кожної п'ятої вагітної імуноглобуліну класу M. Це розцінено як компенсаторно-пристосувальну реакцію, яка може бути пов'язана з активізацією персистуючих хронічних інфекцій в статевих шляхах жінки напередодні пологів. Перебіг пуерперію в жінок зі збільшеним інтергенетичним інтервалом характеризується зниженням темпів інволюції розмірів порожнини матки в перші 5 діб післяпологового періода, підвищення частоти субінволюції матки. У цих жінок виявлено підвищення частоти запальних процесів у піхві (відносна кількість лейкоцитів >50 в полі зору). Нормальний біоценоз піхви виявлено менше ніж у 3 %. У жінок з великим інтергенетичним інтервалом протягом першого року після пологів має місце зниження рівня стресостійкості, високий рівень тривоги та напруження. Для цієї групи жінок характерним є затяжне відновлення менструальної функції, а також недостатня освіченість стосовно сучасних методів контрацепції, що, в свою чергу, порушує якість життя та репродуктивне здоров'я. 54,1 % жінок з великим інтергенетичним інтервалом годували своїх дітей менше ніж півроку, в той час як 90 % жінок з оптимальним проміжком між пологами годували своїх дітей більше ніж півроку, а 50 % з них і більше року. У цих жінок через 6-12 місяців після пологів запальний тип мікробіоценозу піхви виявили у 30 % жінок. В спектрі виділеної мікрофлори переважали дріжджі та псевдоміцелії (до 80 %), E.coli (35 %), лактобактерії були присутні у 50 % ціх жінок. Підвищений рівень передракової патології шийки матки у цих жінок через 6-12 місяців після пологів досягав 35,1 %. На підставі отриманих даних розроблен комплекс лікувально-профілактичних заходів для жінок з великим інтергенетичним інтервалом, що сприяло покращенню перебігу післяпологового періоду та відновленню репродуктивного здоровя протягом року після пологів, а саме благоприємно відзначались на психоемоційному стані, якості життя, тривалості лактації, становленню менструальної функції, адекватної контрацепції та та біоценозу піхви. Обстежено 82 вагітних з порушенням обтураційної функції шийки матки, яким проведено діагностичні та лікувально-профілактичні заходи в залежності від порушення обтураційної функції шийки матки. Вагітних було розподілено на 2 групи: 43 жінки становили групу ризику з переношування вагітності та 37 вагітних з недостатністю обтураційної функції шийки матки. В свою чергу жінки обох дослідних груп були розподілені в залежності від проведених лікувально-профілактичних заходів. До 1-ї групи увійшли 23 жінки групи ризику з переношуванням вагітності, які отримували загально прийняту терапію за чинними протоколами. До 1(А) - групи віднесені 20 жінок групи ризику з переношуванням вагітності, які отримували вдосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів. До 2-ї групи віднесено 17 вагітних з істміко-цервікальною недостатністю, які отримували загальноприйняте лікування. До 2(А) групи віднесено 22 вагітні з істміко-цервікальною недостатністю, які отримували вдосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів. Ефективність лікування оцінювали за результатами досліджень, оцінки перебігу вагітності та результатами закінчення вагітностей в 39-40 тижнів. В групі жінок 1(А) групи своєчасні пологи відбулися у 85 % жінок проти 69,5 % у жінок 1 -ї групи. З оцінкою 8 балів у жінок 1(А) групи народилось 75,0 % дітей проти 47,8 % новонароджених від жінок 1-ї групи. У вагітних 2 (А) термінові пологи відбулися у 86,4 % обстежених та народилося 81,8 % здорових малюків з оцінкою за Апгар 8 балів проти 47,1 % новонароджених від жінок 2-ї групи. У 2(А) групи, які отримували розроблену терапію, покращились показники гормонального гомеостазу: кортизолу (761,9 ± 29,7) нмоль/л проти (837,2 ± 35,7) нмоль/л, у жінок 1-ї групи показник ТТГ (1,6 ± 0,19) мОд/л, концентрацію прогестерону становила (293,2± 22,4) нмоль/л , фізіологічний тип кольпоцитограм мав місце у 70,0 % жінок 1(А) групи проти 34,8 % жінок 1-ї групи. У вагітних 2(А) групи також зросла концентрація прогестерону до (293,2± 22,4) нмоль/л (р<0,05). На тлі запропонованої терапії "оптимальний тип" психоемоційного стану виявлену у 70 % обстежених 1(А) групи та у 66,7 % вагітних 2(А) групи зменшувалась відносна кількість маркеру синтезу колагену аміно-термінальний пропептид проколагену І типу (Total P1NP) на 13,6 % на тлі стабілізації концентрації маркеру резорбції колагену І типу (?-CrossLaps). Також відбулося зростання в крові кількості іонізованого магнію на 25,4 %, при одночасному зменшенні кількості загального Ca на 7,3 %, та іонізованого - на 8,6 % і зниження концентрації фосфору загального на 4,7 %. Ознаки плацентарної дисфункції мали 15,8 % вагітних 1(А) групи проти 30,2 % у жінок 1-ї групи, деструктивні зміни в плаценті були вдвічі нижчими при отриманні розробленої терапії. Запропоноване лікування сприяло зростанню концентрації лактобактерій у статевих шляхах до меж фізіологічної норми у 86,9 % жінок 1(А) групи та у 85 % жінок 2(А) групи. Новизною роботи є розробка способу прогнозування змін шийки матки у вагітних з істміко-цервікальною недостатністю, в ранніх термінах трансвагінальним ультразвуковим методом. Даний спосіб впроваджений у практику пологових будинків Опис продукції Спосіб ранньої ультразвукової діагностики недостатньої скоротливої здатності матки (субінволюції) у породіль з великим інтергенетичним інтервалом, що включає проведення ультразвукового дослідження тіла матки та її порожнини, додатково досліджуються на 1 і 3 добу в післяпологовому періоді ознаки зниженого тонусу міометрія, які прочьляються як більш пізнє утворення кута між шийкою і тілом матки, причому оцінюють між 1 і З добою невідповідність скорочення тіла матки до зменшення розмірів порожнини матки, яка змикається повільніше чим скорочується тіло матки, що спричиняє порушення процесів самоочищення матки в післяпологовому періоді, і, згодом, виникнення гнійно-септичних запальних ускладнень Автори роботи Іщенко Г. Бадзюк Н. Бондаренко О.М. Буткова О.І. Деменіна Н. Зосіменко Л. Коваленко Т.М. Коломієць О. Ліщенко І.С. Лисяна Т.. Лук'янова І.С Мілєвський О. Олешко В.Ф Подольський В. Стамболі Л. Стрижак С.К Сюдмак О.Р. Тищенко В.К. Травнікова Н. Чернишов В. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити