Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U001015, 0116U002012 , Науково-дослідна робота Назва роботи Психологічні наслідки виконання особовим складом підрозділів екстремального профілю завдань за призначенням в умовах впливу стрес-факторів підвищеної інтенсивності Назва етапу роботи Керівник роботи Тімченко Олександр Володимирович, Дата реєстрації 05-02-2019 Організація виконавець Національний університет цивільного захисту України Опис етапу Мета дослідження - на основі аналізу сучасних теоретико-методологічних підходів у розкритті проблеми "виходу з війни" емпіричним шляхом дослідити та визначити віддалені психологічні наслідки виконання працівниками Служби порятунку завдань за призначенням у зоні проведення антитерористичної операції.Об'єкт дослідження - психологічні наслідки надзвичайної ситуації воєнного походження.Методи дослідження. У процесі роботи використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: - теоретичного характеру: аналіз, синтез, класифікація та оглядово-аналітичний метод. Використання цих методів дозволило вивчити напрацювання в зазначеній галузі, провести огляд та аналіз отриманих іншими вченими даних з метою їх подальшої систематизації; - емпіричного характеру: а) методи візуальної психодіагностики: були використані у зв'язку з обмеженістю проведення класичного психодіагностичного дослідження з рятувальниками - учасниками АТО та дозволили визначити психологічні особливості досліджуваних за зовнішніми ознаками; б) метод спостереження: використовувався, з одного боку, для первинного збору психологічної інформації про досліджуваних, з іншого боку, - для збору основного масиву емпіричних даних, узагальнення яких, у подальшому, дозволило використовувати їх у процесі побудови основних висновків дослідження; в) метод інтерпретації супутніх явищ: був використаний для: (1) отримання максимально повної картини умов бойової діяльності досліджуваних працівників Служби порятунку; (2) розуміння та прогнозування можливих ускладнень та їх впливу на психоемоційний стан рятувальників - учасників АТО; (3) пошуку ресурсів, що допоможуть рятувальникам відновитись; (4) уникнення небажаної додаткової психотравматизації досліджуваних; д) метод анкетування: використовувався з метою збору соціально-демографічних характеристик досліджуваних - фахівців аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України; є) метод бесіди: був використаний для збору уточнювальної або додаткової інформації як від самих рятувальників, так і від членів експертної групи щодо особливостей переживання рятувальниками травматичної події, якою і стало перебування в зоні АТО. Також за допомогою бесіди проводився збір інформації щодо супутніх явищ, які тим чи іншим чином могли зумовлювати виникнення та розвиток небажаних негативних проявів у досліджуваних; ж) метод опитування був використаний для отримання додаткової інформації про стан рятувальників та визначення особливостей переживання ними спогадів про участь в АТО; з) метод експертних оцінок: застосовувався з метою складання більш розширеного переліку маркерів, ознак, які характеризують наслідки, зміни, що відбуваються з рятувальниками після їх участі в АТО та з метою оцінки цих маркерів в аспекті їх наявності у фахівців аварійно-рятувальних підрозділів ДСНС України; з) психодіагностичний метод, який представлений у дослідженні батареєю наступних психодіагностичних методик: а) "Прогноз-2" (В.Ю. Рибніков, 1990 р.) - методика використовувалася для виявлення окремих ознак особистісних порушень, а також оцінки вірогідності виникнення нервово-психічних зривів у рятувальників; б) Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів (К.К. Яхін, Д.М. Менделевич) - використано з метою визначення рівня виразності тривоги у рятувальників, ознак невротичної депресії, астенічних проявів, вегетативних та обсесивно-фобічних порушень; в) Методика діагностики показників форм агресії А. Басса та А. Даркі (адаптація О.К. Осницького) - використана для діагностики агресивних та ворожих реакцій серед досліджуваних; г) Опитувальник травматичного стресу (І.О. Котєнєв) - використовувався для діагностики стану рятувальника після впливу на нього стрес-факторів АТО; д) Кольоровий тест відносин (О.М. Еткінд) - невербальний діагностичний метод вивчення емоційних компонентів відношення (як свідомого, так і частково неусвідомленого рівнів ставлення) особистості дозволив вивчити закономірності перенесення рятувальниками емоційних значень кольорів на асоційовані стимули; є) Символічні завдання на визначення "Соціального Я" - "The Self Social Symbols Tasks" (Б. Лонг, Р.Зіллер, Р.Хендерсон) - проективна методика була націлена на вивчення складових Я-концепції особистості рятувальника. Проективні показники використовувалися для аналізу самовідношення, самооцінки, самоідентичності та соціальної зацікавленості досліджуваних; ж) Опитувальник післятравматичного зростання (Т. Калхаун, адапт. М.Ш. Магомед-Емінова) був спрямований на вимірювання рівня післятравматичного зростання особистості рятувальника - учасника АТО; - методи математичної статистики. Для виявлення рівня значущості у відмінностях порівнюваних показників використовувалися t-критерій Стьюдента, ??- критерій Фішера (кутове перетворення Фішера), кореляційний аналіз за r-критерієм Пірсона та факторний аналіз. Опис продукції Розроблено засоби і методи корекції небажаних форм поведінки в межах проблемних особистісних зон рятувальника Автори роботи Кравченко Катерина Олексіївна Криштанович Роксолана Мирославівна Кучерява Тетяна Олександрівна Лєбєдєва Світлана Юріївна Оніщенко Наталія Вікторівна Тімченко Володимир Олександрович Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити