Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U001032, 0117U006159 , Науково-дослідна робота Назва роботи Інклюзивність як ключовий аспект створення засад для нової якості економічного зростання України Назва етапу роботи Керівник роботи Бобух Ірина Миколаївна, Доктор економічних наук Дата реєстрації 04-01-2019 Організація виконавець Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Опис етапу ІНКЛЮЗИВНІСТЬ, НОВА ЯКІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ, ГЛОБАЛЬНІ ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ, КОПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ГЛОБАЛЬНИЙ ДОГОВІР. Об'єкт дослідження - становлення інклюзивності як ключового аспекту формування засад для нової якості економічного зростання України в рамках глобальних Цілей сталого розвитку. Мета дослідження - на основі визначення аспектів впливу політики інклюзивності на економічне зростання розробити концептуальні положення щодо ідентифікації економічного потенціалу більш повної залученості виключених елементів/груп в економіку країни і обґрунтувати рекомендації щодо реалізації державної політики, спрямованої на досягнення цілей інклюзивного розвитку національної економіки з урахуванням кращих світових практик. Результати дослідження розроблено теоретичне підґрунтя дослідження інклюзивності як ключового аспекту створення засад для нової якості економічного зростання України з урахуванням глобальних Цілей сталого розвитку: обґрунтовано визначення інклюзивного зростання як концепції, яка акцентує увагу на забезпеченні рівного доступу до ринків, ресурсів, неупередженому регуляторному середовищі для різних соціальних груп, справедливих можливостях економічних учасників під час економічного зростання, вигодах для всіх верств суспільства (передбачає, зокрема, створення можливостей, участь у розподілі вигод від розвитку і у прийнятті рішень); обґрунтовано, що найбільший потенціал для формування інклюзивного суспільства та забезпечення економічного зростання в Україні знаходиться на перетині двох Цілей сталого розвитку - Ціль 8 визначає економічні завдання, а Ціль 5 визначає ключовий вектор інклюзії, оскільки залучення жінок та розширення їхніх економічних можливостей дозволить реалізувати незадіяний потенціал і створити умови для нової якості економічного зростання; на основі аналізу рамкових умов, національних політик, а також світових трендів, точкою зростання визначено сектор ІКТ, а найвагомішим потенціалом для підвищення інклюзії з метою досягнення економічного зростання - подолання гендерних розривів на ринку праці; з урахуванням принципів інклюзивності обґрунтовано напрями удосконалення процесу моніторингу реалізації адаптованих для України ЦСР та розроблено рекомендації щодо покращення системи моніторингу цього процесу в Україні, в рамках яких запропоновано розширити перелік ключових індикаторів за завданням "Розширення економічних можливостей жінок" у рамках цілі "Гендерна рівність" наступними індикаторами: частка жінок у сферах діяльності з високим експортним потенціалом; частка жінок - студентів ІТ-спеціальностей; частка жінок-абітурієнтів ІТ-спеціальностей; визначено взаємозв'язок інклюзивності та Цілей сталого розвитку (ЦСР) який проявляється в тому, що основні зусилля, як по досягненню ЦСР так і по розбудові інклюзивного суспільства зосереджуються на трьох векторах: соціальна сфера (в центрі - людина), економічна (сталий та збалансований розвиток, відповідальне споживання) та екологічна (природнє середовище); за результатами латентно-семантичного аналізу ідентифіковано вісім цілей - це 1, 4, 8-11, 16, 17 - в яких інклюзивність проявляється прямо, а в інших інклюзивність проявляється опосередковано; на основі авторських підходів дослідження виявлено, що: кількість жінок, які здають математику у якості профільного ЗНО, коливається у межах 42-43%, проте питома вага жінок, які подають документи на ІТ-спеціальності, є майже у 2 рази нижчим (близько 24%), питома вага жінок серед зарахованих абітурієнтів дорівнює близько 22%. Встановлено, що співвідношення між кількістю прийнятих на перший курс та поданих до ЗВО заяв для чоловіків і жінок є приблизно однаковим і становить 1:10 в цілому для всіх спеціальностей, що свідчить про рівні можливості та здібності серед жінок та чоловіків освоювати ІТ спеціальності, тобто, технічна специфіка не є причиною дисбалансів на ринку праці. Виявлено, що гендерні диспропорції серед абітурієнтів та студентів ІТ-спеціальностей перетікають у гендерну нерівність на ринку праці у сфері ІТ в Україні; обґрунтовано, що гендерна нерівність на ринку праці у високооплачуваних сферах економічної діяльності, зокрема ІТ, в Україні має свої особливості й глибоке коріння і формується на етапі виховання та навчання у школах, тому більш детального дослідження потребують результати ЗНО у гендерному розрізі за спеціальностями, які релевантні до ІТ-спеціалізації, та виявлення причин формування гендерних деформацій на ранніх етапах - навчання у школі та вибору спеціалізації в університеті. Наукова новизна й результати роботи полягають у системній характеристиці інклюзивності як ключового аспекту створення засад для нової якості економічного зростання України з урахуванням глобальних Цілей сталого розвитку й розробці теоретичного підґрунтя подальшого дослідження реалізації глобальних Цілей сталого розвитку в Україні з метою створення передумов для інклюзивного зростання. Впровадження отриманих результатів НДР здійснено у вигляді пропозицій, та аналітичних матеріалів, підготовлених для Міністерства фінансів України, для Офісу з просування експорту, а також теоретичних розробок, які були використані при викладанні дисципліни "Фінанси" кафедрою фінансів КНЕУ імені Вадима Гетьмана Опис продукції Обґрунтовано, що найбільший потенціал для формування інклюзивного суспільства та забезпечення економічного зростання в Україні знаходиться на перетині двох Цілей сталого розвитку - Ціль 8 визначає економічні завдання, а Ціль 5 визначає ключовий вектор інклюзії, оскільки залучення жінок та розширення їхніх економічних можливостей дозволить реалізувати незадіяний потенціал і створити умови для нової якості економічного зростання. На основі аналізу рамкових умов, національних політик, а також світових трендів, точкою зростання визначено сектор ІКТ, а найвагомішим потенціалом для підвищення інклюзії з метою досягнення економічного зростання - подолання гендерних розривів на ринку праці. Запропоновано розширити перелік ключових індикаторів за завданням "Розширення економічних можливостей жінок" у рамках цілі "Гендерна рівність" наступними індикаторами: частка жінок у сферах діяльності з високим експортним потенціалом; частка жінок - студентів ІТ-спеціальностей; частка жінок-абітурієнтів ІТ-спеціальностей; виз Автори роботи Бобух І.М. Лопатенко Д.Б. Щегель С.М. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити