Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U001304, 0117U004313 , Науково-дослідна робота Назва роботи Дослідження здатності до біоплівкоутворення і патогенних властивостей збудників інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію та визначення ролі пробіотичних препаратів у руйнації мікробних біоплівок Назва етапу роботи Керівник роботи Рибальська Алла Петрівна, Дата реєстрації 23-01-2019 Організація виконавець Державна установа "Інститут гематології та трансфузіології НАМН України" Опис етапу Об'єкт дослідження: 15 хворих на ГМЛ та ГЛЛ, 207 штамів мікроорганізмів. Методи досліджень: лабораторно-клінічні, гематологічні, імуноцитохімічні, мікробіологічні, імунологічні. Результати роботи. Досліджено вплив вітчизняного пробіотичного препарату, що містить біфідобактерії, лактобактерії, пропіоновокислі бактерії, термофільні стрептококи - на гематологічні показники, імунний статус хворих, мікроекологію біотопів верхніх дихальних шляхів й кишечника, властивості мікроорганізмів - адгезивний потенціал та здатність до біоплівкоутворення у штучних системах. Показано, що пробіотик не впливає на гемопоетичну систему організму хворих, проте сприяє відновленню мікрофлори кишечника за рахунок збільшення біфідобактерій (34,7 % хворих), лактобактерій (30,0 % пацієнтів) та елімінації умовно патогенних культур із біотопів. У біотопах носової порожнини й зіву хворих виявлено "приховані патогени" - мікроорганізми, що не ізолювалися на початку дослідження, проте виявлялися після вживання пробіотика у клінічно значущих титрах. Це штами роду Staphylococcus, Micrococcus та Morаxella catarrhalis, міцеліальні, дріжджоподібні гриби родів Aspergillus, Candida, що дозволяє більш досконало охарактеризувати мікробіоценоз біотопів та може мати додатковий діагностичний ефект. Встановлено, що Staphylococcus аureus, S. еpidermidis і S. saprophyticus мають високий (42,86 % штамів) та середній (57,14 % штамів) ступінь адгезивності і високий рівень біоплівкоутворення (0,319-1,329 одиниць оптичної густини за методом ІФА). Застосування бактеріального симбіотика позитивно впливало на культури S.epidermidis, зменшуючи їх патогенний потенціал: кількість штамів, що синтезували гемолізин, фосфатазу, фібринолізин і лізоцим, зменшилась на 8,2%, 10,0%, 17,4% та 30,6%, відповідно, що сприяло зниженню колонізаційної резистентності зазначених мікроорганізмів або їх елімінації. Використання пробіотичного препарату сприяло нормалізаціі популяційного і субпопуляційного складу лімфоцитів периферичної крові та стимуляції фагоцитарної ланки імунітету пацієнтів - показники завершальної стадії фагоцитозу збільшилися на 17,7% (р<0,05). Таким чином, застосування пробіотика у хворих на гостру лейкемію мало позитивний ефект дії щодо усунення дисбіотичних станів під час імуносупресії та, як наслідок, запобігало виникненню інфекційно-запальних ускладнень, дозволяючи провести лікування основного захворювання у повному обсязі. Медицина Опис продукції Автори роботи Мазур М.М. Мельник О.А. Немировська Л.М. Скачкова Н.К. Третяк Н.М. Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити