Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0219U004796, 0118U006906 , Науково-дослідна робота Назва роботи Теоретичні, методологічні та світооглядні виміри історичної науки та філософії. Назва етапу роботи Керівник роботи Крилова Ніна Іванівна, Дата реєстрації 08-11-2019 Організація виконавець Державний вищий навчальний заклад "Приазовський державний технічний університет" Опис етапу Сформульовані, розвинуті й уточнені на концептуальному рівні теоретичні й методологічні положення з актуальних проблем історичної науки та філософії. У пропонованій розвідці проаналізована (в умовах становлення незалежної України) розбудова суверенної демократичної держави, особлива увага приділяється вивченню досвіду державотворчого процесу початку ХХ ст. В цьому плані особливий інтерес викликає вивчення досвіду державної політики українській урядів 1917-1920-х років і, зокрема, діяльність Центральної Ради. Аналіз діяльності Центральної Ради дає можливість оцінити (як позитивний так і негативний ) досвід державного будівництва, запобігти повторенню помилок та прорахунків. Увага зосереджується на аналізі об'єктивних та суб'єктивних факторів, які не дозволили Уряду Центральної Ради утриматися у владі й побудувати Українську Незалежну Республіку. Зокрема звертається увага на брак професійних політиків з практичним досвідом державотворення та романтичну віру лідерів Центральної Ради у непорушність федеративного зв'язку з Росією. Проаналізовано суть визначення двох видів аналізу та синтезу - якісного і кількісного, перший з яких розглядає аналіз і синтез як способи міркування, а другий - як методи дослідження об'єктів. Розкривається специфіка діяльності суб'єкта, що пізнає, як головний фактор, який визначає спосіб пізнання і самий його предмет, у т. ч. як орієнтація інженерної області на завдання синтезу в кінцевому рахунку позначається на методах міркування, які в першу чергу освоюються і застосовуються студентами технічного вишу. Пропонується враховувати в методиці викладання філософії відповідні засоби і способи, що дозволяють студенту в процесі навчання розпізнавати специфіку об'єкта пізнання, і застосовувати при переході від вивчення штучних до вивчення природничих явищ цілісний механізм аналітико-синтезуючої процедури. Проаналізовано Доктрину збалансованого розвитку "Україна 2030", у якій подано характеристику сучасної економічної моделі України. Вказано на важливість і своєчасність принципів нового суспільного договору, на ключову роль людського капіталу, який є головним потенціалом економічного розвитку. Разом з тим, указано на недоліки Доктрини, яка потребує доопрацювання. Автори Доктрини недостатньо уваги приділили дослідженню аксіологічного аспекту економічних та інших проблем. Зокрема, в документі не розкрито визначальну роль духовних цінностей (насамперед, моральних) у досягненні збалансованого розвитку. Людина розглядається, здебільшого, як економічна категорія. Показано, що запропонована в Доктрині антропоцентрична модель збалансованого розвитку не є безперечно позитивною з огляду на її наслідки. Аналіз економічної доцільності реформ повинен поєднуватись із аналізом їх морального аспекту. Підкреслено, що положення Доктрини слід доповнити аналізом шляхів вдосконалення освіти для збалансованого розвитку, дослідженням філософських засад цього розвитку та формуванням збалансованої системи цінностей. У цій системі духовні цінності повинні посісти чільне місце. Проаналізовано розвиток державної мовної політики в Україні у тісному взаємовпливі з динамікою мовної ситуації і політичних процесів. Визначено основні тенденції мовного законодавства до і після Революції Гідності, висвітлено правові і політичні механізми мовного режиму і основні сюжети суспільної дискусії щодо мовних законодавчих ініціатив. Виокремлено і аргументовано етапи мовної політики у відповідності до основних законодавчих документів, що регулювали мовний режим та визначали пріоритети діючої влади у мовному питанні. Реконструйовано процес становлення футуристичної поезії, визначений творчістю засновника українського футуризму М.Семенка. Показано, що спроби на початку минулого століття обґрунтувати естетико-художні засади футуризму були сприйняті тогочасними літературними колами неоднозначно. Сучасний погляд на події 10-20-х років ХХ століття дозволяє як відтворити об'єктивну ситуацію, що склалася в українському культурному просторі у цей період, так і неупереджено оцінити досягнення й прорахунки футуристів. Об'єкт дослідження - буття суспільства. Предмет дослідження - історико-філософські проблеми розвитку суспільства. Мета дослідження - категоріальна експлікація універсалій історичної науки та корінних питань філософії, досить цільне уявлення про наявність різних рівнів теоретичного аналізу суспільного життя і разом з тим їх органічний взаємозв'язок і взаємозумовленість. Методи дослідження - застосовано комплексну методологію, використано філософські та загальнонаукові методи дослідження, серед яких основними є такі: історичний; аналітико-синтетичний; принцип діалектичної плинності, мінливості буття; принцип діяльної сутності людини; принцип соціально-історичної детермінованості, системний метод. Теоретичні і практичні результати. Проведений аналіз процесів розвитку українського суспільства дає методологічну підставу для подальшого аналізу базових понять філософії і історичної науки. Актуалізація низки важливих в теоретичному відношенні положень, висловлених засновниками української держави, особливо тієї частини теоретичної спадщини, в якій піддається аналізу державотворчий процес, набула особливої значущості, оскільки існує реальна потреба в узагальненні великої кількості різноманітної літератури з зазначеної проблематики. Автори у своїх узагальненнях, виходячи з праць широкого кола істориків, філософів, фахівців з менеджменту, дають багатопланову соціально-філософську картину діалектики суспільного розвитку, досліджують в позитивному плані ті актуальні проблеми, на необхідність вирішення яких вказується в останніх державних документах, роблячи предметом аналізу все різноманіття взаємодій окремих соціальних суб'єктів, що існують і діють в кожен даний момент часу, тобто коротко кажучи, історію як реальний процес і як результат діяльності людей. Отримані результати дослідження мають практичну цінність перш за все тому, що в розвідці пропонується досить перспективний варіант синтезу всього того позитивного, що міститься в різних точках зору, висловлених у ході колективного філософського та історичного пошуку. Результати даних наукових досліджень знайшли застосування у навчальному процесі ДВНЗ "ПДТУ" під час проведення лекційних та практичних занять з дисциплін: "Філософія", "Філософія наукового знання", "Етика та естетика", "Культурологія", "Українська та зарубіжна культура", розділи - "Філософія людини", "Історія та логіка становлення й розвитку філософської думки", "Філософія пізнання", "Філософія суспільства", "Особливості національної культури" для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання. Матеріали цієї роботи використані студентами у доповідях на наукових конференціях; опубліковані у фахових збірках статей, що входять до переліку видань, рекомендованих ВАК України, і тез доповідей викладачів, що видані у матеріалах всеукраїнських та міжнародних конференцій. ) Галузь використання: вища освіта. Сфера використання: навчальний процес, НДР та НДРС. Опис продукції У пропонованій розвідці проведений подальший розвиток проблем, понять та категорій історичної науки та філософії, зокрема проблеми людини, становлення особистості в умовах глобалізації, поняття "життя" та взаємозв'язок понять "філософія" і "життя", специфіка співвідношення теоретичного та практичного вимірів творчості М. Семенка, проаналізовано науковий доробок І. Франка, інформаційний потенціал діловодних джерел земств Південно-Східної України. Автори роботи Бєлова Наталя Вікторівна Коротіч Галіна Вікторівна Крилова Ніна Іванівна Сараєва Олена Віталіївна Холодинська Світлана Миколаївна Додано в НРАТ 2020-04-02 Закрити