Реєстраційний номер
0219U005255,
0117U004920
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Розробка методики формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі
Назва етапу роботи
Керівник роботи
Лазарєва Тетяна Анатоліївна,
Дата реєстрації
19-07-2019
Організація виконавець
Українська інженерно-педагогічна академія
Опис етапу
Предмет дослідження - методика формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі. Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх інженерів-технологів харчової галузі. Мета дослідження полягає у підвищенні рівня сформованості здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі шляхом теоретичного обґрунтування та розроблення методики її формування в процесі професійної підготовки цих фахівців. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що рівень сформованості здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі підвищиться за умови розроблення та впровадження відповідної методики, яка ґрунтується на забезпеченні єдності компетентнісного, системного, діяльнісного та задачного підходів до професійної підготовки цих фахівців; інтеграції медико-фізіологічної, біологічної та технологічної складових змісту навчання. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: основи теорії наукового пізнання, психолого-педагогічні положення та ідеї про особистість як суб'єкта діяльності; положення щодо професійної діяльності майбутніх інженерів-технологів (Л. Виготський, П. Гальперін, Р. Гуревич, В. Загвязінський, Е. Зеєр, М. Зіновкіна, Є. Клімов, О. Коваленко, А. Леонтьєв, Б. Ломов, А. Маркова, М. Нечаєв, Н. Тализіна, В. Шадріков); наукові підходи до розгляду педагогічних явищ: компетентнісний (Н. Брюханова, І. Зимня, М. Лазарєв, П. Лузан, В. Лунячек, О. Овчарук, О. Пометун, А. Хуторський, В. Ягупов), системний (С. Архангельський, А. Асмолов, Ю. Бабанський, В. Беспалько, А. Брушлінський, В. Гершунський, Т. Ільїна, М. Каган, В. Краєвський, А. Кузнєцова, В. Кузьмін, Н. Кузьміна, В. Мізінцев, М. Прокоф'єва, А. Суббето, Ю. Шрейдер, Е. Юдін), діяльнісний (В. Бєліков, Л. Божович, А. Брушлинський, А. Вербицький, П. Гальперін, В. Зінченко, О. Леонтьєв, В. Моляко, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, А. Хуторський, В. Шадріков, В. Швирьов, Л. Штефан), задачний (Г. Альтшуллер, Г. Балл, В. Беспалько, Р. Бенерджі, Л. Горбунова, Л. Гурова, А. Есаулов, Г. Костюк, В. Ляудіс, Ю. Машбиць, Д. Пойа, Д. Толлінгерова); теорії формування здоров'язбережувальної компетентності (В. Антонік, В. Андріанов, О. Антонова, Л. Безкоровайна, Ю. Бойчук, Д. Воронін, Ю. Лукашин, А. Маркова, Т. Миронюк, Л. Мітіна, В. Поздняковський, І. Рибіна, В. Спиричев, Л. Шатнюк). Вирішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою використання комплексу таких методів дослідження: - теоретичних: аналіз педагогічної, психологічної, наукової і методичної літератури з проблеми дослідження - для встановлення стану її наукової розробленості; порівняння, класифікація та систематизація теоретичного та практичного матеріалу - для обґрунтування категоріального апарату, уточнення сутності та структури здоров'язбережувальної компетентності інженерів-технологів харчової галузі; моделювання - для визначення теоретичних засад розроблення методики формування здоров'язбережувальної компетентності цих фахівців; системно-узагальнювальний метод - для узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи; - емпіричних: педагогічне спостереження за діяльністю майбутніх інженерів-технологів харчової галузі в процесі формування здоров'язбережувальної компетентності, анкетування, опитування, тестування, бесіди з викладачами та студентами - для діагностики рівня сформованості здоров'язбережувальної компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та порівняльний етапи) - для визначення результативності розробленої методики; - статистичних: методи математичної статистики (критерії Стьюдента, Фішера) для кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, доведення достовірності результатів експерименту. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено: - методику формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі, яка ґрунтується на забезпеченні єдності компетентнісного, системного, діяльнісного та задачного підходів до професійної підготовки цих фахівців; інтеграції медико-фізіологічної, біологічної та технологічної складових змісту їхнього навчання, що дозволяє підвищити якість формування знань, умінь, навичок та професійно важливих якостей зі здоров'язбереження; - диференційно-інтегрований метод формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі, який складається з двох етапів засвоєння змісту навчання (перший етап передбачає засвоєння медико-фізіологічної, біологічної та технологічної складових змісту навчання, другий етап - інтегроване засвоєння цих складових змісту), що дозволяє здійснити поетапний перехід від репродуктивної до творчої діяльності студентів; уточнено: - сутність здоров'язберігаючої компетентності інженерів-технологів харчової галузі як інтегративної здатності фахівця застосовувати набуті ними знання, уміння та навички, сформовані професійно важливі якості у професійній діяльності, яка спрямована на збереження, розвиток та оздоровлення споживачів шляхом розроблення та впровадження у виробництво оздоровчих продуктів харчування; - цілі та зміст формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх фахівців, які відображають медико-фізіологічну, біологічну та технологічну складові; - систему професійно-орієнтованих задач, що спрямовані на формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі на основі інтеграції медико-фізіологічної, біологічної та технологічної складових змісту навчання; подальшого розвитку набули форми навчання майбутніх інженерів-технологів харчової галузі, розвиток полягає у використанні поліфахових (медико-фізіологічних, біологічних, технологічних) лекцій та ділових ігор, які моделюють професійну діяльність фахівців з розроблення та впровадження оздоровчих продуктів харчування. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні та впровадженні теоретично обґрунтованої та експериментально перевіреної методики формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі в процесі навчання дисциплін "Основи здоров'язбереження", "Технологія виробів та організація підприємств ресторанного господарства", "Технологія та організація харчової галузі", "Інноваційні технології в харчовій галузі"; системи професійно-орієнтованих задач, навчально-методичного посібника з формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі. ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА, МАЙБУТНІ ІНЖЕНЕРИ-ТЕХНОЛОГИ ХАРЧОВОЇ ГАЛУЗІ, ЗДОРОВ'ЯЗБЕРІГАЮЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, МЕТОДИКА НАВЧАННЯ, МОДЕЛЬ ЗМІСТУ, ДИФЕРЕНЦІЙНО-ІНТЕГРОВАНИЙ МЕТОД, ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНІ ЗАДАЧІ, ПОЛІФАХОВІ ЛЕКЦІЇ, ПОЛІФАХОВІ ДІЛОВІ ІГРИ.
Опис продукції
Дослідження спрямовано на вирішення проблеми підвищення рівня сформованості здоров'язберігаючої компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової галузі, уточнення сутності і структури означеної компетентності. Це сприятиме теоретичному обґрунтованню та розробці методики її формування, яка ґрунтується на забезпеченні єдності компетентнісного, системного, діяльнісного та задачного підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців; інтеграції медико-фізіологічної, біологічної та технологічної складових змісту навчання. Зазначена методика включає цілі, модель змісту, диференційно-інтегрований метод, засоби та форми навчання майбутніх інженерів-технологів харчової галузі.
Автори роботи
Благий Ольга Сергіївна
Додано/оновлено в НРАТ
2020-04-02
